Спікер Палати представників США Майк Джонсон був одним із тих, хто гальмував пакет допомоги Україні. Але врешті саме завдяки йому законопроєкт ухвалили. Як компромісний політик знайшов у собі сили подолати трампістів

У жовтні 2023 року новим спікером Палати представників Конгресу США став республіканець Майк Джонсон. Для України це була щонайменше неприємна новина — Джонсон роками захоплювався Дональдом Трампом, який зараз виступає проти військової допомоги Києву. Ситуація в Палаті різко погіршувалася — депутати місяцями не голосували за новий пакет військової допомоги. Республіканці шантажували президента Джо Байдена і вимагали поєднати допомогу Україні з внутрішніми проблемами США, такими як безпека кордону. Джонсон їм допомагав: відмовлявся виносити вже давно схвалений Сенатом законопроєкт — який підтримали навіть сенатські республіканці — на голосування. Через те, що допомога затягувалася, ситуація на фронті для ЗСУ сильно погіршилася. Нарешті у квітні 2024 року Джонсон змінив свою позицію. Він «проштовхнув» законопроєкт про допомогу Києву — всупереч радикальним однопартійцям та ризикуючи втратити свою посаду. Виявилося, що змінити думку йому допомогли розвідка та релігія. Розповідаємо, як «випадковий» спікер знайшов у собі сили на крок, якого від нього чекали мільйони, і чому це сталось так пізно.

У травні 2022 року американський Конгрес голосував за те, щоб виділити Києву рекордну суму допомоги — $40 мільярдів. Тоді українські війська змусили росію відійти з півночі — і світ побачив злочини окупантів в Бучі. Західна підтримка України на той момент була надзвичайно високою. Тому переважна більшість Палати представників — в тому числі й республіканці — проголосувала за те, щоб виділити допомогу. Проти були лише 57 конгресменів із 425. Одним із них був 50-річний Майк Джонсон.

І тоді, і потім Джонсон був непомітним політиком. Він не проголошував палких промов, не розробляв резонансних законопроєктів, жодного разу не бачився з Джо Байденом, керівництвом Сенату чи Палати представників. Журналісти The Washington Post писали: Джонсон роками сидів «на лаві запасних». Аж поки 25 жовтня 2023 року не став новим спікером Палати представників.

Джонсон став компромісною фігурою для цієї посади. До того Палату очолював республіканець Кевін Маккарті, який заручився підтримкою демократів, щоб не допустити шатдауну. Це вартувало йому посади — розлючені республіканці ініціювали відставку Маккарті. Джонсон же з самого початку сприймався як слабкий спікер, що не провадитиме самостійної політики. Так і сталося: за головування Джонсона Палата представників ухвалила небагато законів. Однак звільнила міністра внутрішніх справ США Алехандро Майоркаса — цього вимагало радикальне крило Республіканської партії, тепер відоме як MAGA. Нового спікера вважали представником саме цього руху, а сам він неодноразово показував, що лояльний до Трампа.

MAGA виступають проти допомоги США Україні. Аргументи різні — від того, що платити за війну в Європі мають європейські члени НАТО, до відверто проросійських на кшталт того, що Москва все одно переможе, а уряд у Києві злочинний. Рейтинги Трампа росли, відповідно набирали сил і MAGA.

У жовтні минулого року Палата представників відхилила пакет допомоги Україні. Радикальні республіканці постійно знаходили підстави не підтримувати Київ, а Джонсон зволікав і не виносив нові законопроєкти про допомогу на голосування. Навіть той, який у лютому підтримав американський Сенат.

«Сенатори, які не можуть дійти згоди щодо того, чого вони хочуть на ланч, спільно вирішили допомогти Україні, це дивовижний випадок, — описувало ситуацію видання New York Daily News. — А Джонсон не наважився висунути проєкт на голосування».

Насправді з початку 2024-го Джонсон поступово схилявся до того, щоб підтримати Україну. На Джонсона постійно тиснули демократи, лідери інших держав, українці — делегати з Києва й регіонів, представники місцевої діаспори. Навіть однопартійці з-поміж поміркованих республіканців дивувалися: як це партія, що традиційно займала жорстку та принципову позицію щодо росії, дозволяє путінським військам окупувати все більше території незалежної країни?

У квітні молодий конгресмен-республіканець Макс Міллер стояв зі сльозами на очах перед трьома десятками колег. Дві третини його родини знищили в часи Голокосту — цього могло б не статись, якби США втрутились у Другу світову війну раніше, запевняв він. Зараз так само втрачають життя українці — чого теж могло б не статись, якби Вашингтон не зволікав із допомогою.

Джонсон обіцяв українцям, які з ним бачились, що доведе питання допомоги Києву до кінця, що США будуть «на правильному боці історії». Він стверджував, що в його кабінеті висить портрет відомого своєю антирадянською позицією президента-республіканця Рональда Рейгана.

Але минали тижні, і нічого не змінювалось. Джонсон говорив, що його команда працює над новим законопроєктом про допомогу. Білий дім навіть погодився на найбільш консервативні в історії адміністрації Джо Байдена заходи, які мали обмежити пропуск мігрантів через мексиканський кордон. У понеділок, 15 квітня, Джонсон заявив, що проєкт закону готовий. Привʼязки до інших країн чи проблем у ньому не було.

Спікер розумів, що ризикує втратити посаду. MAGA-конгресмени відкрито погрожували, що винесуть питання про відставку Джонсона на голосування — так само, як колись зробили з Маккарті. У вівторок, 16 квітня, Джонсон зустрівся з усіма охочими опонентами-республіканцями, де до крику доводив необхідність виділити допомогу Україні.

А от змінити позицію самого Джонсона допомогли віра і дані розвідки. Спікер — ревний християнин, багаторічний парафіянин баптистської церкви міста Бентон у своєму окрузі. З ним зустрілися брати по вірі, зокрема й з України, і розповіли про страждання українців та пропаганду російської православної церкви, представники якої намагаються вплинути на республіканців брехнею про нібито утиски вірян в Україні. Також Джонсон особисто зустрівся з Сергієм Гайраджі — одеситом, чия дружина Анна та 4-місячний син Тимофій загинули від російського обстрілу в ніч на 2 березня. Гайраджі та його родина належать до євангельських християн-баптистів, тож вони із Джонсоном також брати по вірі.

У близькому колі Джонсона стверджують, що незадовго до 16 квітня 2024 року він ретельно помолився. Джонсон попросив у Бога, зокрема, мудрості для керівництва Республіканської партії США.

А ще спікер Палати представників ознайомився зі свіжими даними американської розвідки. Вони свідчили, що українські війська перебувають у скрутній позиції й без допомоги ззовні можливий навіть обвал фронту. Наслідки цього складно передбачити, але хороших новин для Штатів не буде. Джонсон просив республіканців, які радикально проти допомоги Україні, подивитися на ці дані. Вони відмовилися.

У суботу, 20 квітня, коли пакет допомоги Україні нарешті проголосували, Майк Джонсон дозволив собі бути емоційним. Він сказав, що його син невдовзі піде навчатись до Військово-морської академії.

«Краще, щоб воювали наші кулі, ніж наші хлопці, — відповів він журналістам на питання, чому зараз виступає за підтримку Києва. — Я роблю те, що вважаю за правильне. Це природно, що на мої дії може бути негативна реакція, однак боятись цього не варто».

Пропозицію зняти Джонсона з посади поки не внесли до американської Палати представників. Але проти допомоги Україні проголосували більше республіканців, ніж за, і це послаблює позиції спікера. Джонсон заручився підтримкою демократів, що значно обмежує його можливості як голови палати Конгресу в майбутньому. Частина республіканців уже просто не вважає його «своїм». Однак чимало й тих, хто бачить у Джонсоні «нового Рейгана» — і хвалить за те, що він знайшов у собі сили виступити проти трампістів і забезпечити двопартійне голосування за складний законопроєкт.

Багато демократів не готові так швидко пробачити Джонсону. «Годі обсипати його конфеті — він не герой», — заявила ліберальна колумністка Дженніфер Рубін. Вона, як і багато інших, запевняє, що Джонсон просто нарешті зробив те, що давно мусив зробити.

Якби Палата представників ухвалила законопроєкт про допомогу Україні ще пів року тому, то вдалося б уникнути сотень, якщо не тисяч жертв — як серед військових, так і серед цивільних. Джонсон, який місяцями демонстрував мʼякотілість, теж несе частину відповідальності за ці смерті, стверджує Рубін.

Утім, погоджуються аналітики, мляве лідерство Джонсона запамʼятається якраз тим, що він у цій своїй спікерській карʼєрі проштовхнув це історичне й непросте рішення.

Україні потрібна підтримка світу, а «Бабелю» — ваш донат: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: paypal@babel.ua.