Псевдоюристи розповідають, що мобілізація, повістки й закриті для чоловіків кордони — незаконні. А як насправді? Насправді все навпаки — розбір «Бабеля»

Дванадцятого лютого ми опублікували репортаж з Космача на Прикарпатті. Там місцеві напали на жінку з дитиною, бо вирішили, що вона навела працівників ТЦК на їхніх чоловіків. Щоб зняти напругу в громаді, військові та місцева влада провели загальні збори селян — там представники ТЦК намагались пояснити, що діють у межах закону і мають право видавати повістки. Селяни заперечували — казали, що влада не оголосила війну, тому всі дії ТЦК незаконні. Цей та інші аргументи проти мобілізації в соцмережах, на сайтах і в YouTube постійно озвучують «експерти», які називають себе юристами. Про одного з них — псевдоадвоката й антивакцинатора Олександра Шавлюка ми вже розказували. Кореспондентка «Бабеля» і справжня юристка Оксана Коваленко втомилася від «експертних» порад шахраїв і по пунктах спростувала їхні найпопулярніші тези.

Мобілізація незаконна, бо в країні не оголошена війна

Це неправда: після Другої світової держави майже ніколи офіційно не оголошували одна одній війну, хоча збройні конфлікти були. Міжнародне право визначає, що й нинішня військова агресія росії — це війна по факту, незалежно від того, оголосив путін війну Україні чи навпаки — Україна росії у відповідь. Другого березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Агресія проти України», у якій засудила вторгнення російської федерації. Те, що рф не оголосила війну, але пішла в наступ — обтяжуюча обставина саме для росії, а не для України.

Усі правові моменти всередині України регулює режим воєнного стану, який влада вводить у разі збройної агресії чи загрози нападу. Оголошувати війну при цьому необовʼязково. Двадцять четвертого лютого 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення воєнного стану, а парламент його затвердив — усе відбувалося за передбаченою законом процедурою. Того ж дня президент підписав указ про загальну мобілізацію. Він діє і досі, саме на його основі Територіальні центри комплектації (ТЦК) проводять мобілізацію.

Верховний суд вирішив, що ТЦК не є юридичними особами, тому повістки вони видають незаконно

Це неправда: ТЦК створили у 2021 році — вони замінили військкомати. Відтоді вони ведуть облік військовозобовʼязаних, військовослужбовців, резервістів, а також займаються призовом під час мобілізації. Коли створювали закон про ТЦК, у ньому прописали, що Кабінет міністрів має ухвалити окреме положення, що регулюватиме їхню роботу. Кабмін зробив це 23 лютого 2022 року.

У положенні йдеться, що ТЦК Києва, Криму та областей — це юридичні особи, у них є самостійний баланс, рахунки в казначействі тощо. А районні та міські ТЦК — це відокремлені підрозділи, тобто філії та представництва. Тому вони не можуть бути окремою юридичною особою, але як філії можуть видавати повістки.

Рішення Верховного суду, про яке згадують псевдоюристи, було проміжною ухвалою у справі, що не стосувалася повноважень ТЦК. Мова йшла лише про те, що ТЦК Івано-Франківська не може представляти себе в суді, бо не є юридичною особою.

Якщо отримав повістку, можна не мобілізуватися

Це частково правда: повістки бувають різних типів і не кожна з них стосується мобілізації.

• Повістка для уточнення даних. Її вручають, щоб людина прийшла до ТЦК із документами й оновила інформацію про склад сімʼї, стан здоровʼя, місце роботи тощо. Тобто навіть батько трьох неповнолітніх дітей, який за законом не підлягає мобілізації, може отримати таку повістку. Тоді йому потрібно принести документи в ТЦК, інформацію внесуть у базу даних і жодних повісток він більше не отримуватиме.
• Повістка на військово-лікарську комісію. Вона зобовʼязує пройти медичне обстеження, щоб визначити, чи придатна людина до служби у війську.
• Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобовʼязаному після того, як він пройшов медкомісію, що визнала його придатним. У ній пишуть, що в конкретний час треба зʼявитися в ТЦК із речами, щоб їхати на навчання, а потім — служити в частину.

Перші два види повісток виглядають однаково, у них написано: «Пропонуємо вам зʼявитися в (певний час) за (певною адресою)». Якщо ви цього не зробите, вас можуть оштрафувати — від 3 400 до 8 500 гривень.

Мобілізаційне розпорядження виглядає інакше — воно не пропонує, а наказує зʼявитися у вказану дату. За неявку загрожує кримінальна відповідальність і строк від 3 до 5 років.

Саму повістку не можна оскаржити, бо те, що в ній написано — вимога закону. Повістка просто про неї інформує.

Воєнний стан не можна продовжувати

Це неправда: у законодавстві немає обмежень, скільки має тривати воєнний стан. Так само закон не обмежує, скільки разів його можна продовжувати — це роблять стільки, скільки існує загроза. Від початку повномасштабного вторгнення президент і парламент спочатку оголошували воєнний стан на 30 днів, а потім продовжували його. Із травня 2022 року цей строк становить 90 днів. Нині воєнний стан діє до середини травня 2024 року. Якщо загроза зберігатиметься, президент і парламент його знову продовжать.

Закриті для чоловіків кордони порушують конституційне право на вільне пересування

Це неправда: стаття 33 Конституції справді гарантує право вільно пересуватися Україною і виїжджати за кордон. Але ця ж стаття каже, що можуть бути винятки, які прописують в окремих законах в особливих випадках. Воєнний стан — саме такий випадок.

В указі президента про введення воєнного стану прямо вказані статті Конституції, які він обмежує, — серед них і стаття 33. Воєнний стан не може обмежувати лише невеликий перелік конституційних прав, але право на вільне пересування в цей список не входить.

Жінок зобов’язують стати на облік, тому їх скоро теж відправлять на війну

Це неправда: на облік мають ставати тільки жінки з медичною освітою, решта — за бажанням. І ще раз нагадаємо, що стати на облік не рівносильно мобілізації та відправці на фронт.

Повістки на вулицях видають незаконно

Частково правда: закон не обмежує, де можна вручати повістку. Це можна робити на вулиці, блокпості, робочому місці чи за місцем проживання. Але на момент вручення в повістці вже мають бути ПІБ людини, яку викликають, адреса реєстрації, підпис керівника ТЦК, дата і печатка. Вписувати імʼя просто при людині з її документів — незаконно. Але якщо працівники ТЦК взяли документи й вписали імʼя так, що людина цього не бачила, довести, що вони не зробили це тиждень тому, майже неможливо.

Юрист ICF Law Group Володимир Романчук пояснює, що до повномасштабного вторгнення не було потреби мобілізувати таку велику кількість людей, тому норми відповідних актів не передбачають усіх тонкощів. У новому законопроєкті це питання вирішує кабінет військовозобовʼязаного. Це дозволить заздалегідь надсилати вже заповнені повістки, тож потреба роздавати їх на вулиці просто зникне.

Ми розвінчуємо міфи псевдоекспертів, а ви підтримуєте нас за чесну роботу: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua