Трамп знову погрожує зруйнувати НАТО. Це ж було вже! США вийде з альянсу? Чи може когось звідти вигнати? Пояснюємо без паніки
- Автори:
- Юліана Скібіцька, Дмитро Раєвський
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Десятого лютого 2024 року на передвиборчому мітингу в Південній Кароліні Дональд Трамп розповів, як під час свого президентства погрожував членам НАТО, що Штати не захищатимуть тих, хто не сплачує членських внесків. «Я б заохотив росію робити все, що вона, чорт забирай, забажає», — заявив Трамп, переповідаючи свою розмову з «лідером великої країни», який спитав, чи прийдуть США на допомогу тим, хто не виконав свої фінансові зобовʼязання. Заява Трампа спричинила бурхливу реакцію. Її засудили президент Джо Байден, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, американські демократи та навіть деякі республіканці. Під час свого президентства Трамп запамʼятався критикою НАТО та його учасників, які, на думку Трампа, мало вкладають грошей в альянс та у власну оборону. Тепер, коли шанси Трампа повернутися в Білий дім цілком реальні, його заяви викликають побоювання — що буде з НАТО, якщо Трамп справді стане президентом? «Бабель» коротко розповідає, як працює альянс і чи можуть США самостійно його розпустити.
Як формується бюджет НАТО
Він складається з двох частин — прямих та непрямих внесків:
- Прямі внески — гроші, які всі учасники альянсу регулярно вкладають в його роботу. Це цивільний бюджет, який фінансує роботу штаб-квартири НАТО, та загальний військовий — для постійних військових органів альянсу. Також є окрема стаття бюджету на інвестиції, наприклад, в оборонну промисловість. Країни сплачують прямі внески пропорційно до свого ВВП. До 2019 року головним платником були США — вони покривали 22% витрат. На другому місці була Німеччина з майже 15%, потім Франція та Велика Британія з 10%. Країни, як-от Ісландія, Чорногорія та Естонія — покривали лише 0,1% всіх витрат. Але у 2019 році за ініціативи Штатів, які тоді очолював Трамп, формулу переглянули. США скоротили свої витрати до 16%, а всі інші країни, крім Німеччини, мали негайно їх збільшити.
- Непрямі внески — це фінансові та військові ресурси, що їх країни-учасниці виділяють на конкретні операції, навчання та інші активності. Альянс не має власних військових сил, тому використовує військову міць країн-учасниць. Якщо ж ідеться про напад на країну НАТО і альянс застосовує пʼяту статтю, зробити такі внески мають усі країни. Тому для альянсу важливо, щоб у країн-учасниць були великі оборонні бюджети. Саме з них вони будуть робити ці внески.
Хто скільки витрачає на свій оборонний бюджет
Лідером залишаються США — у 2023 році країна витратила на свою оборону $857 млрд. Усі інші суттєво відстають. Наприклад, Велика Британія витратила майже $60 млрд, Німеччина — майже $53 млрд.
Ще у 2006 році міністри оборони країн НАТО погодилися виділяти щонайменше 2% свого ВВП на оборону. На той момент усі 26 членів НАТО разом витрачали менше половини від того, що витрачали Штати. Дисбаланс став особливо помітним після 11 вересня 2001 року, коли США різко збільшили свій оборонний бюджет.
Втім, домовленість про 2% майже не виконували, зокрема через фінансову кризу 2007—2008 років. У 2014 році, після анексії Криму росією, на саміті в Уельсі лідери НАТО погодилися, що треба все ж таки збільшувати оборонні бюджети. На той момент не менше 2% ВВП на оборону витрачали лише три країни НАТО — США, Велика Британія та Греція. Усі інші мали зробити це протягом наступного десятиліття.
У 2023 році кількість країн, що витрачають 2% ВВП чи більше, суттєво зросла. Тепер це Польща, Греція, Естонія, Литва, Латвія, Фінляндія, Угорщина, Велика Британія, Словаччина та США. При цьому Польща витрачає найбільше у відсотках від свого ВВП — майже 4%, а от Франція — лише 1,9%. Однак ситуація змінюється, якщо перевести відсотки в абсолютні цифри — Польща витратила майже $22 млрд на оборону, Франція — $46,2 млрд. Загалом усі члени альянсу з 2014 року збільшили свої оборонні бюджети.
Чому Трамп постійно критикує НАТО
У 2018 році Трамп погрожував повністю вивести США з альянсу. Він був розлючений тим, що союзники не витрачають погоджені 2% ВВП на оборону. У 2020 році міністр оборони США Марк Еспер оголосив, що Штати виводять майже 12 тисяч своїх військовослужбовців з Німеччини. Він пояснив, що приблизно половина відбуває назад в Америку, а інших — перерозподілять по Європі в рамках реорганізації військових сил НАТО. Але Трамп прямо заявив, що це покарання для Німеччини, яка тоді так і не дійшла до 2% витрат на оборону.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну змусило членів НАТО ще більше вкладати в оборону. Найбільше в цьому зацікавлені країни Балтії, які межують з росією. Однак багато країн ще далекі від запланованого показника. Тож Трамп, який каже, що зможе «швидко закінчити війну з росією», знову перейшов до свого шантажу.
Чи можуть США вийти з НАТО
Це складне питання. Стаття 13 Північноатлантичного договору дає право державам вийти з альянсу. Для цього країна має повідомити про це США, а вони — всі інші держави. А от як мають виходити з альянсу США, які фактично і створили НАТО, очікувано, в договорі ніхто не прописував, бо не міг уявити собі такої ситуації.
У грудні 2023 року американський Конгрес ухвалив законопроєкт, який забороняє президенту приймати рішення про вихід з НАТО без схвалення двома третинами Сенату або загального голосування в обох палатах парламенту. Цю норму прописали спеціально, щоб захистити статус країни в НАТО від Трампа.
Однак невідомо, як це працюватиме на практиці, бо прецедентів ще не було. Майбутній президент може оскаржити цю норму в суді, пославшись на свій статус головнокомандувача, який, згідно з Конституцією, визначає оборонну політику країни.
Чи може США виключити когось із НАТО
Ні, не може. Альянс просто не має такого механізму. Серйозно про таку можливість говорили у 2019 році, коли Туреччина проводила військову операцію в Сирії проти сирійських курдів. У НАТО розкритикували дії Туреччини, лунали й думки, що країну треба виключити з альянсу. Однак такий сценарій і тоді був малоймовірним, бо юридично його неможливо реалізувати.
У 2021 році генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що він принципово проти ідеї запровадження будь-яких подібних механізмів.
Політики лякають своїми заявами, але «Бабель» — не залякати. Продовжуйте підтримувати нас: 🔸 У гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.