Китай роками проводив політику однієї дитини, а тепер щосили переконує народжувати більше. Але пізно — жінкам уже не до цього, і жодна пропаганда не працює. За матеріалом WSJ

У 1980-х роках Китай запровадив політику «Одна родина — одна дитина», щоб зупинити неконтрольований ріст населення. Якщо в китайських родинах було більше за одну дитину, треба було платити штраф, інколи порушників змушували робити аборт або навіть стерилізували їх. Ця жорстока політика допомогла запобігти перенаселенню, але призвела до нової проблеми — тепер Китаю, навпаки, не вистачає дітей. Програму «Одна родина — одна дитина» скасували ще у 2015 році, але китайці все рідше беруть шлюби, а жінки не хочуть народжувати. Тому до кінця століття населення Китаю може зменшитися майже втричі. Щоб уникнути цього, уряд вдається до різноманітних заохочень, але поки що вони не змінили ситуації. Видання The Wall Street Journal описало, чому китаянки відмовляються народжувати й виходити заміж. Переказуємо найцікавіше з тексту.

У 2015-му Китай скасував норму, за якою сімʼї дозволяли мати лише одну дитину ― і набудував у країні нових пологових будинків. Держава розраховувала, що без обмежень, які діяли 35 років, на країну чекає бебі-бум. Та вже невдовзі частину з цих пологових довелося закрити: кількості породіль у Китаї замало навіть для старих закладів.

Сподівання чиновників не справдилися: попри скасування заборони, крива народжуваності продовжила повзти вниз, а населення Китаю ― зменшуватися. Якщо в 1987 році в країні народилося 25,5 мільйона людей, то у 2016-му ― 18,8, а у 2022-му ― 9,6 мільйона. На одну жінку зараз припадає 1,09 дитини. Для підтримки кількості населення цей коефіцієнт має бути хоча б 2,1. Якщо тенденція не зміниться, до 2100 року китайців лишиться 500 мільйонів ― майже втричі менше, ніж зараз.

Китайці все рідше одружуються. Якщо у 2013-му шлюб взяли 13 мільйонів людей, у 2022-му — майже вдвічі менше. Влада Китаю активно намагається це виправити. Лідер Компартії Китаю Сі Цзіньпін, виступаючи перед Всекитайською федерацією жінок, закликав «відвернути й розвʼязати проблеми в жіночій сфері». Він говорив саме про народжуваність. У країні читають лекції про «сімейні цінності» та розсилають повідомлення про принади великої сімʼї. Але вони не переконують ні містян, ні селян.

На місцевому рівні влада заохочує громадян грошима. В одному з округів неподалік Шанхаю кожна пара, яка побралася у віці до 25 років, отримує по $137. Мерія міста Луанчжоу на півночі країни попросила місцевих без пари зареєструватися в спеціальному сервісі, який підбирає партнерів на основі аналізу big data. Молодятам пропонують експрес-реєстрацію з планом допомоги ― від шлюбу до пологів. Нічого не допомагає.

Шлюб у китайському суспільстві часто досі означає, що на жінку ляжуть обовʼязки з догляду за помешканням, дітьми й батьками ― як своїми, так і чоловіка. Зараз, коли китайська економіка сповільнюється, жінки все частіше сподіваються лише на себе й обирають фінансову незалежність. І часу на особисте життя в них не залишається.

Соцмережі також не сприяють популярності шлюбів серед жінок. У 2022 році широкого розголосу в Китаї набуло хвилинне відео, на якому видно, як жінку тримають у хліві, прикутою за шию до ланцюга. Її фактично продали в шлюб, у якому вона, попри власну волю, народила вісьмох дітей. Багато жінок асоціювали це відео з долею, яку їм готує китайське суспільство.

За останні роки багато китайських жінок почали вести відеоблоги про себе, життя своїх родин, заміжні ― про життя в сімʼї й ресурси, необхідні для виховання дітей. Це теж стало аргументом для багатьох проти шлюбу й материнства. Влада Китаю вважає фемінізм руйнівним проявом західної культури, відео із закликами шанувати права жінок з мережі оперативно видаляють. Однак до блогів у такому форматі цензори причепитися не можуть.

Частково на теперішню демографічну кризу в Китаї вплинула власне політика однієї дитини. Жінок дітородного віку відчутно поменшало, а загалом населення Китаю стрімко старіє. Найпомітніше це на китайському ринку: компанії, які раніше випускали продукцію для дітей і підлітків, переорієнтувалися на людей старшого віку. Продукти й послуги для них отримали назву «сива економіка» ― це один зі стрімко зростаючих секторів.

За часів політики однієї дитини китайцям було досить легко зробити аборт, стерилізацію або вазектомію. Тепер це проблема, бо влада зрідка видає лікарям відповідні ліцензії. Кількість абортів впала в десятки разів. Місцеві жартують, що записатися на вазектомію стало так само складно, як виграти в лотерею.

Влада КНР сподівається, що вибратися з демографічної ями допоможе армія. У збройних силах намагаються створити «дружню до народження культуру». А сімʼї військових на всіх рівнях закликають ― а часом і зобовʼязують ― народжувати більше дітей.

«Солдати перемагають у битвах. Коли йдеться про народження другої чи третьої дитини та виконання національної програми з народжуваності, ми теж беремо справу у свої руки й рятуємо фронт», ― писав у 2022 році головний гінеколог військового шпиталю китайського мегаполіса Тянцзінь.

Тисячі китайських жінок відчули на собі вплив обох крайнощів китайської політики. Десять років тому жінка на прізвище Жанг вирішила народити другу дитину. Щоб уникнути гніву партії та чиновників, з початком вагітності вона звільнилася з роботи. Чиновники все одно дізналися про її рішення й радили зробити аборт. Народивши, Жанг рік жила в родичів. Коли вона повернулася додому, місцевий відділ планування сімʼї оштрафував її в еквіваленті $10 тисяч. Після цього жінці вживили в матку пристрій, який запобігав наступним вагітностям. Жанг мала приходити до лікарні на перевірку цього пристрою кожні три місяці.

Тепер Жанг отримує від влади повідомлення, в яких її заохочують народжувати дітей. Наприклад таке: «Продовжимо китайський родовід!» Жінка роздратовано видаляє ці сповіщення.

«Хай би вони вже перестали нас тасувати, ― каже вона. ― Дайте простим людям спокій».

«Бабель» ні до чого вас не змушує, але підтримка врятує нас від вимирання (і ми не обмежуємо вас одним донатом!): 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.