У Нідерландах перемогла партія ультраправого ісламофоба та євроскептика Герта Вілдерса. Це погано і для ЄС, і для України. Розповідаємо, чого чекати від «нідерландського Трампа»

На парламентських виборах в Нідерландах перемогла Партія свободи, яку очолює Герт Вілдерс — найрадикальніший політик країни, якого називають «нідерландським Трампом» за схожі популістські ідеї, зачіску та ексцентричний стиль. Його партія отримала 37 зі 150 місць у парламенті й тепер буде намагатися сформувати коаліцію. Вілдерс відомий євроскептицизмом та ісламофобією — він послідовно виступає за заборону на в’їзд мігрантам із мусульманських країн. Його ідеї високо цінив Андерс Брейвік, а в передвиборчій кампанії Вілдерс обіцяв закрити в Нідерландах усі мечеті та вивести країну з ЄС. Його перемога — новий головний біль для Європи, де набирають популярності ультраправі політики. А також — проблема для України, адже Вілдерс хоче зупинити постачання зброї та виступає проти вступу України до НАТО і ЄС. Редакторка «Бабеля» Юліана Скібіцька розповідає біографію цього ексцентричного політика та аналізує, що буде далі.

Хто такий Герт Вілдерс і звідки він узявся

Герт Вілдерс народився 6 вересня 1963 року в містечку Венло провінції Лімбург на півдні Нідерландів. На відміну від протестантської півночі, тут живуть здебільшого католики. Вілдерс завжди пишався своєю малою батьківщиною, яку називає «веселим краєм радості та задоволення». Головна подія в Лімбурзі — це щорічний карнавал, до якого місцеві яскраво прикрашають домівки, чудернацьки вбираються та роблять клоунський грим. Саме тому американський журналіст Джеймс Трауб писав про Лімбург: «Те, що Вілдерс народився тут, зробило його в голландському сенсі мугирякою».

Герт — четверта й наймолодша дитина в родині. Його батько — корінний лімбуржець, про що Вілдерс часто з гордістю згадував у своїх виступах. Зовсім не так часто він говорить про матір, яка народилася в Індонезії та має змішане нідерландсько-індонезійське походження. Її батьки в 1930-х роках втекли в Нідерланди через величезні борги.

Вже в школі Вілдерс виявляв владність характеру, яка сповна проявиться потім, коли він піде в політику. У статті про нафтову кризу для шкільної газети Герт писав: «Кожен має виконувати правила про обмеження бензину в одні руки. Не тільки ти, АЛЕ Й !!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ВСІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!». Про це згадував і його старший брат Пол: «Він завжди любив владу».

У 20 років Вілдерс влаштувався в місцеву адміністрацію Утрехту у відділ соціального страхування. «Я сповна відчув цілковиту деградацію польдерної моделі», — писав Вілдерс у своїй автобіографії. У 1997 році він обрався до міської ради Утрехту від Народної партії за волю і демократію (VVD), яка потім стане його головним конкурентом. Вілдерс серйозно працював над собою — відвідував ораторські заняття, вчився взаємодіяти з медіа. Його друг розповідав, що тоді ж Герт жартома вибілив своє каштанове волосся. Це було ексцентрично, але спрацювало — нового депутата помітили, обговорювали медіа та колеги в міськраді. Тож він вирішив зберегти цей колір.

На початку політичної карʼєри Вілдерс був лібералом вільного ринку з правого крила партії VVD. Втім, він уже тоді не любив іслам. Після школи Вілдерс якийсь час жив в Ізраїлі, де працював на місцевій фермі. Він полюбив євреїв і з підозрою ставився до арабів. В Утрехті Вілдерс жив у районі Каналейленд, який населяли здебільшого турецькі мігранти. Це йому теж не подобалося. А потім сталося 11 вересня 2001 року, яке остаточно закріпило ісламофобські погляди Вілдерса.

Теракт у США спричинив сплеск антиісламських настроїв у світі. У Нідерландах їх акумулював відкритий гей Пім Фортейн, який ще в 1997 році опублікував книгу «Проти ісламізації нашої культури». Фортейн називав іслам «відсталою культурою» та закликав закрити кордони для мусульманських мігрантів. Вілдерс спостерігав за Фортейном і лютився на свою партію VVD, яка утримувалася від радикальних висловлювань.

У 2002 році Фортейна застрелив активіст радикальної екологічної групи. Вілдерс побачив у цьому шанс зайняти його нішу. Він порвав з VVD і почав власну політичну кар’єру.

Що він має проти ісламу

Другого листопада 2004 року в Амстердамі вбили режисера Тео ван Гога. Вбивця — марокканець Мохамед Буєрі — зробив це, бо йому не сподобався короткометражний фільм режисера «Підкорення», який критикував іслам. Тіло режисера знайшов журналіст Мартін Босма, коли вийшов по хліб. Босма згадував у своїй автобіографії, що саме це спонукало його об’єднатися з Вілдерсом, за яким уже закріпилася репутація борця з ісламом. Поліція виявила, що Буєрі планував після ван Гога вбити й Вілдерса. Герту надали цілодобову охорону, яка в нього досі.

Саме з убивства ван Гога почалася історія Партії свободи (PVV), яку Вілдерс і Босма придумали вдвох у маленькій кімнаті в Гаазі. Через те, що охорона суттєво обмежувала свободу пересування Вілдерса, вони почали активно використовувати соцмережі, щоб набирати прихильників. Вілдерс зрозумів, що може використовувати обмеження у власних інтересах.

У 2005 році він видав автобіографію, підкреслюючи, що вона була написана в бункері в передмісті Утрехту, де він з міркувань безпеки жив зі своєю дружиною. Його погляди та публічні виступи ставали все радикальнішими. У 2007 році він назвав Коран «ісламським Mein Kampf» і запропонував Нідерландам заборонити «цю жалюгідну книгу».

У січні 2009 року розпочався судовий процес над Вілдерсом за його ненависницькі висловлення. Для політика він став подарунком долі. Процес тривав два роки й був чимось на кшталт національних змагань. Вілдерс вигострював своє ораторське мистецтво, стверджував, що іслам «загрожує західним нормам і цінностям, свободі слова, рівності чоловіків і жінок, гетеросексуалів і гомосексуалів, віруючих і невіруючих».

Його друг і колишній соратник Герт Томлоу розповідав, що Вілдерс справді хоче врятувати нідерландську та європейські культури від ісламу. «Він вважає себе нідерландським Черчиллем», — каже Томлоу. Щоб здійснити цю місію, Вілдерс створив образ, який глибоко контрастує з ним справжнім.

«Є два Вілдерси, — стверджує колишній член PVV Вім Кортенуеве. — Хлопець в обʼєктиві камери та хлопець, з яким ви сидите в його офісі або в літаку, або в ресторані. Це зовсім інша людина. Він грає роль».

Але з часом справжній Вілдерс все більше поступався місцем Вілдерсу вигаданому. «Він зʼїхав з глузду», — каже колишній партієць PVV Рональд Соренсен. Оглядач нідерландської щоденної газети NRC Handelsblad Том-Ян Міус додає: PVV — це «партія однієї людини», в якій всі живуть у страху перед параноїдальним лідером. Колишні соратники кажуть, що Вілдерс оточує себе підлабузниками, майже не спілкується з медіа та забороняє це робити іншим. Всі його публічні заяви продумані так, щоб точно потрапити в заголовки. Його головний майданчик — X (Twitter), де Вілдерса читають понад мільйон людей.

Що Вілдерс пропонує в політичній програмі

Вілдерса часто порівнюють з Дональдом Трампом, і справа не тільки в схожих ексцентричних зачісках. У 2017 році, під час минулих виборів у Нідерландах, Вілдерс заохочував до цих порівнянь, щоб збільшити популярність своєї партії на хвилі перемоги Трампа в США. Його партія тоді стабільно перемагала в опитуваннях, але врешті-решт, посіла друге місце й отримала всього 20 зі 150 місць у парламенті.

Нинішні вибори стали для Вілдерса більш успішними — перше місце і мінімум 37 місць. Вони були достроковими — в липні розпався коаліційний уряд правоцентристського премʼєр-міністра Марка Рютте. Він так і не зміг вирішити, як впоратися з ростом міграції, зокрема з мусульманських країн.

Програма партії Вілдерса — це суміш популістських, радикальних і подекуди незрозумілих рішень. Наприклад, він пропонує розірвати дипломатичні відносини з країнами, де чинні закони шаріату, зняти прапори ЄС із держструктур, виключити Туреччину з НАТО і закрити представництво Нідерландів у Палестині. Після перемоги, Вілдерс пообіцяв «повернути країну» нідерландцям і зупинити «цунамі мігрантів і шукачів притулку».

Також Вілдерс обіцяв провести референдум за вихід із ЄС. Але навіть не це головна загроза, бо опитування показують, що нідерландці не готові виходити з ЄС. У червні 2024 року 27 країн Євросоюзу проводять вибори в Європарламент. Цілком можливо, що ультраправі будуть тріумфувати на них. Недарма перемозі Вілдерса зрадів прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. «Вітри змін уже тут», — написав він.

Вілдерс проти України?

Від початку повномасштабного вторгнення росіян Нідерланди багато зробили для України. Уряд Рютте 24 лютого 2022 року закликав ввести максимально жорсткі санкції проти росії та володимира путіна. У 2023 році МЗС Нідерландів звинуватило росію в засиланні до країни шпигунів під виглядом дипломатів, зобов’язало скоротити дипкорпус і закрило російське торгове представництво в Амстердамі.

За даними Кільського інституту міжнародної економіки, Нідерланди надали Україні майже €2,5 мільярда військової допомоги та один мільярд фінансової. Ще €2 мільярди військової допомоги уряд Рютте пообіцяв Україні на наступний рік. Ключове в ній — передача 42 літаків F-16.

Перемога Вілдерса ставить це під сумнів. Він завжди приязно відгукувався про росію, критикував санкції проти неї. У 2018 році Вілдерс навіть запостив у Twitter фото свого піджака, на якому був значок об’єднаних прапорів росії та Нідерландів. «Я ношу його тут з гордістю», — написав він.

Один із пунктів програми Партії свободи — заборонити постачання зброї за кордон, в тому числі й в Україну.

«У той час, як наші збройні сили вже не в змозі контролювати власну територію, ми відправляємо дефіцитну техніку в Україну. Наша національна оборона серйозно послаблена, тому що уряд вважає іноземні країни важливішими за власну країну», — йдеться в програмі. Вілдерс також виступає проти членства України в НАТО та ЄС.

То що, Нідерланди більше не наш союзник?

Панікувати поки рано. Для того, щоб сформувати уряд, потрібна коаліція з 75 депутатами. У партії Вілдерса стільки немає, тож їм треба об’єднуватися з опонентами. До виборів всі інші партії виключали таку можливість. Але зараз праволіберальна VVD та центристський «Новий соціальний договір» можуть ризикнути та об’єднатися з Вілдерсом. Тим більше, що після перемоги його риторика пом’якшала. Він уже заявив, що не буде закривати мечеті, як обіцяв, бо розуміє, що це не на часі. І допускає, що може відмовитися від референдуму про вихід з ЄС.

Тобто Вілдерс готовий іти на поступки та компроміси — він розуміє, що інакше може залишитися за бортом нового уряду. Але в цьому теж є ризики — якщо перемогу Вілдерса проігнорують інші партії та створять коаліцію без нього, це може призвести до заворушень у спокійному нідерландському суспільстві.

Формування коаліції, вочевидь, буде довгим і триватиме багато місяців. У цей час при владі лишатиметься уряд Рютте. Тож найближчими місяцями політика Нідерландів щодо України точно не зміниться.

А ми віримо, що ваша політика підтримки «Бабеля» теж незмінна: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.