Я ― цивільна людина і поки що не в армії. Чого мені слід навчитися? Як зібрати правильну аптечку? Чи варто йти на спеціальний вишкіл? Максимально повна інструкція від «Бабеля»

Під час війни навіть тим, хто не на фронті, треба вміти поводитися зі зброєю та виживати в умовах бойових дій. Ці вміння можна отримати на вишколах — тренуваннях, де навчають користуватися зброєю, поводитися у зоні бою, виживати в містах і надавати першу домедичну допомогу собі й іншим. Вишколи — це не військові тренування, вони не зобов’язують записатися до Збройних сил і можуть відрізнятися за програмою. Тут ви отримуєте базові навички, які можна поглибити на інших заняттях. Разом із речником батальйону Тероборони «Лев» Тарасом Кузяком та інструктором Іваном Ніколєнком пояснюємо, чому можуть навчити на вишколах і навіщо туди записуватися.

Які бувають вишколи? Вони різні чи є якась спільна програма?

Вишколи для цивільних не мають спільної програми. Вони можуть відрізнятися за напрямками, за тривалістю, за обсягом знань.

«Лев» працює як добровольчий батальйон, як громадське формування при ЗСУ. Наші тренінги для цивільних навчають основ військової справи. Інструктори склали програму для цивільних, щоб вони могли у воєнний час себе захистити. Вишкіл пʼятиденний, один день — одна тема. Цього достатньо, щоб отримати елементарні навички й уявлення про те, які з них далі розвивати. Вишкіл може тривати й менше — це залежить від програми. Наприклад, можна пройти всі пʼять днів, можна відвідати лише окремі дні. Усі навички для цивільних — базові, на їх основі можна поглиблювати навчання за конкретними напрямками, тобто пройти більш спеціалізовані курси або тренінги.

Навіщо цивільним узагалі потрібно цьому вчитися?

Це базові навички, які вам дуже знадобляться під час війни. Пригадуєте, що було, коли російські війська підійшли до Києва? Тоді цивільним почали видавати зброю, але невідомо, чи всі вміли бодай зарядити автомат. Населення має бути готовим до того, щоб взяти зброю до рук і захистити себе, або ж пересуватися зоною бойових дій. Це елементарний принцип територіальної оборони. Так побудована, наприклад, система в Ізраїлі, Естонії.

Якщо я пройду такий вишкіл, мені треба приєднуватися до Тероборони?

Ні. Вишкіл цивільного населення — це базовий курс, такий собі загальний розвиток. Тому примусово до участі в бойових діях нікого залучати не будуть.

Чого я можу навчитися на вишколі для цивільних?

Найпростіше, чого навчають на курсах — як поводитися зі стрілецькою зброєю. Далі — тактика ведення бою, орієнтування на місцевості. Важливий елемент для цивільних — перша домедична допомога під час бойових дій. Це робота за натівськими протоколами.

Наприклад, курс від «Лева» починається з будови АК-47, це найбільш поширена зброя. Людина повинна вміти його розібрати, зібрати, почистити, зарядити. Вона має знати, як правильно тримати його, як цілитися. Це все треба спробувати зробити своїми руками — можна подивитися сотні навчальних відео, але це не дасть результату без практики й складання нормативів.

Бувають й інші види зброї. Наприклад, у травні ми навчали правил поводження й використання NLAW — бо мали таку можливість. Багато залежить від того, чи є інструктори, які можуть цьому навчити.

Тобто я та інші люди без досвіду будемо використовувати зброю? А це безпечно?

Абсолютно безпечно. Уся зброя на вишколі справжня, але навчальна. З неї неможливо вистрілити. Тим більше, патронів ніхто не матиме. Для того щоб отримати навичку використання зброї під час самих бойових дій, вам треба піти в тир, де інструктор навчить вас стріляти — це теж важливо. Інструктор має бути обовʼязково, бо він навчить вас саме правильній стрільбі. Якщо ви не будете вчитися стріляти бойовими набоями, то не зможете цього зробити, коли буде необхідність. Відчуття від побаченого пострілу і від зробленого дуже відрізняються, повірте.

Отже, я вмію тримати зброю, але треба якось з нею пересуватися. Цьому можна навчитися на вишколах?

Так, це тактико-спеціальний напрямок. На вишколах навчають пересуватися і по відкритій місцевості, і в місті під час бойових дій. Це теж окремий набір навичок.

Наприклад, ми навчаємо роботи групою — як прицілитися, як прикрити одне одного. А також як правильно падати, як реагувати на постріли, як пересуватися в місті, де йде бій, як зрозуміти, де знаходиться ворог. Не можна просто під час бою зібратися групою і почати правильно діяти, це так не працює. Це фактично військові знання, які можуть використовувати цивільні, щоб вижити, навіть якщо вони не захищаються, а просто рухаються зоною бойових дій.

Головне тут — правильна стійка. Тобто як стояти, тримаючи зброю, як тримати зброю, щоб вона не випала з рук, як перебувати з нею на вогневій позиції. Як взагалі зайняти цю позицію, що робити з п’ятками, як не пошкодити коліна, присідаючи до пострілу. Як поводитися, щоб не сталося «дружнього вогню», зрештою.

А що передбачає орієнтування на місцевості?

Людина в країні, де йде війна, має вміти орієнтуватися за компасом і картою. Основне — знайти себе на карті, визначити своє місцезнаходження і напрямок руху. До того ж, військові й цивільні карти відрізняються. Насправді, більшість людей узагалі не мають уявлення, як працювати з картою, навіть якщо думають, що це легко. А в умовах війни може не бути жодних гугл-карт. Тож треба знати основи.

Як мені зібрати аптечку, зважаючи на те що в країні війна?

Як мінімум у вас мають бути при собі кілька пар нестерильних рукавичок вашого розміру. Бажано мати нестерильну маску — таку, як ми носили під час пандемії.

Зараз наша цивільна аптечка не дуже відрізняється від аптечки військового. В основному це засоби для зупинки кровотечі — джгути, наклейки, турнікети, бандажі, багато бинтів. Турнікети мають бути тільки сертифіковані — наприклад, САТ. Єдиний не сертифікований, який можна використовувати — СІЧ.

Мої знайомі друкують турнікети на 3D-принтері, я їм довіряю. Ці турнікети підійдуть?

Ні. Хоч як би просто виглядав турнікет, однак це ― технологічний виріб, який має бути протестовано. Сертифіковані турнікети визначає Комітет тактичної медицини. Зараз їх складно знайти, бо все поїхало на фронт, а за кордоном замовлення може бути дорогим. Але сертифікація означає, що у вас є гарантія від виробника, що один раз цей турнікет спрацює і зупинить кровотечу, якщо ви правильно його використаєте. Бо в несертифікованих може зламатися, порватися чи розтягнутися все.

А чим можна замінити турнікет?

Джгутами. Вони не такі зручні, бо турнікет можна накласти однією рукою, а тут треба використати дві. Можна використовувати SWAT або його український аналог «Омега».

Гаразд, у мене є ця аптечка. Чи є якась особливість у тому, як надавати домедичну допомогу під час бойових дій?

Так. Передусім треба піклуватися про власну безпеку. Якщо ви бачите поранену людину, не біжіть одразу її рятувати. Переконайтеся, що на вас нічого не летить, нічого поруч не вибухає, не палає. Якщо вас також поранить, то ви нікому не допоможете і тільки ускладните роботу швидкої. Вас може просто вбити поруч. І ще важливо захиститися від рідин постраждалого. Для цього надягайте рукавички й маску.

Більшість поранень цивільні отримують під час артилерійських обстрілів. Тому головне — вміти зупинити кровотечу. Це перший етап надання допомоги. Другий — забезпечити прохідність дихальних шляхів, тобто зробити так, щоб язик не западав і людина не задихнулася. Серцево-легеневу реанімацію проводити можна тільки тоді, коли це безпечно для вас. І вона точно не буде успішною, якщо ви не зупините кровотечу.

Як зупинити кровотечу?

На це ви маєте лише дві-три хвилини, потім від масивної крововтрати людина помирає. Для зупинки кровотечі використовують джгут або турнікет. Перетягувати ременем, шматком тканини або робити імпровізований турнікет не треба — це не допоможе. Саморобний джгут має бути достатньо широким і еластичним, і поки ви будете шукати підручні засоби, людина стікатиме кров’ю і помиратиме.

Тому якщо у вас немає турнікета, використовуйте бинти — ними можна тампонувати рану на кінцівках, шиї, під пахвами, у паху та на сідницях. Принцип — запхати якнайбільше бинтів у рану, якнайщільніше. Так ви будете тиснути на судини і можете зупинити кровотечу.

Але навіть якщо немає бинтів, зупинити кровотечу можна — тиснути на рану. Це допоможе виграти час, поки до вас приїде швидка.

А що робити, якщо людину поранило в голову? Або в тулуб?

Такі рани тампонувати не можна. Не намагайтеся «скласти» всередину щось, що випало з такої рани, або витягнути щось «зайве». Знайдіть тканину, якнайчистішу, змочіть водою і накрийте рану, щоб вона не обвітрювалася.

Якщо є поранення грудної клітки, треба його заклеїти. Для цього є спеціальні оклюзійні наліпки, але можна впоратися і без них. Потрібно два елементи ― щось, що не пропускає повітря (файлик, пакетик) та армований скотч. Якщо людині важко дихати, наліпку періодично треба відклеювати і випускати з грудної клітки повітря.

Я біля місця вибуху. Бачу, що людині погано, здається, схопило серце. Які таблетки їй дати?

Ніякі. Давати таблетки та робити ін’єкції цивільний не має права. Ваші медикаменти працюють тільки для вас, і ви не знаєте, чи не нашкодять вони іншій людині. Найкраще, що ви можете зробити — викликати цій людині лікаря і дочекатися допомоги.

Що робити, якщо людина непритомна?

Після зупинки кровотечі треба перевірити прохідність дихальних шляхів — покласти людину в положення, у якому не западатиме язик. Для цього треба легенько відкинути її голову назад і підтягувати підборіддя вгору іншою рукою. Якщо ви можете бути з людиною протягом усього часу, перебувайте поруч. Якщо ні ― покладіть її на бік, так язик теж не западатиме. Так чекайте на швидку. Це називається стабільне бокове положення.

А як допомогти у разі перелому?

Нічого не робити до приїзду швидкої. Існує багато міфів про те, що робити ― повісити зламану руку на пов’язку, прив’язати палку — але вони неправдиві. Якщо ви почнете рухати зламану кінцівку, це, по-перше, буде боляче, по-друге, може розірвати судини й ускладнити перелом. У будь-якому разі краще пройти курс домедичної допомоги, де вас навчать, як фіксувати переломи — адже бувають ситуації, коли швидка приїхати до вас не може.

Як часто ці курси треба проходити?

Питання в тому, чи зможете ви зорієнтуватися в критичній ситуації. Без тренування ми панікуємо і не знаємо, що робити. Легко розібратися з турнікетом або бинтом вдома, коли все спокійно. Але в стресових ситуаціях ці навички спрацюють лише якщо будуть автоматичними. Тому в умовах війни пройти тренінг з домедичної допомоги для цивільних — обов’язково. Ви не зможете цьому навчитися, просто подивившись відео чи прочитавши пояснення. Війна — це практична навичка.

Європейська рада реанімації радить проходити курс з серцево-легеневої реанімації раз на два роки, наприклад. Але для наших умов курс з тієї ж зупинки кровотечі треба проходити частіше. Це всього 3—5 годин і може бути недорого. Просто треба це запланувати і пройти.

Здається, треба вміти дуже багато. Як вибрати якісний вишкіл, де цьому справді навчать?

На жаль, є багато вишколів, де вам просто прочитають лекцію, покажуть відео, а практики не дадуть. Це велика проблема. Такі вишколи проводять і приватні компанії, й громадські організації. Тож аби не змарнувати час, спершу поцікавтеся, чи є в програмі достатньо практики? Якщо цього немає в описі вишколу, обов’язково уточніть в організаторів.

І друге, на що варто звернути увагу — інструктори. Вони повинні мати бойовий досвід і навчати відповідно до міжнародних протоколів. Це ключовий момент.

Вишкіл може пройти будь-хто чи є обмеження?

Єдиний бар’єр ― повноліття. Також треба звернути увагу на свій стан здоров’я: якщо у вас проблеми з серцем, ви погано витримуєте фізичні навантаження або спеку — краще не йдіть на вишкіл, де буде багато фізичних навантажень. Треба берегти себе. Можна обмежитися вивченням домедичної допомоги, наприклад ― таких курсів багато.

Як краще одягнутися на вишкіл?

Необов’язково брати військовий одяг. Вдягніться у зручне, щоб не спадало, не тиснуло, приміром, у спортивний костюм. Одяг має тягнутися, бо ви будете присідати, наприклад. Будьте готовими, що його відразу ж треба буде прати, тому ми радимо мати з собою змінний чистий одяг. Те ж саме стосується взуття.

Також потрібні наколінники ― можливо, доведеться багато падати й повзти, і ви можете травмувати коліна.

А якщо я вже маю досвід подібних тренінгів чи вишколів, варто прийти ще раз?

Обов’язково. Важливо регулярно проходити тренінги, щоб напрацювати рефлекси. Саме це — найважливіше. Також можна самостійно повторювати вправи. Чим більше повторів, тим краще. Ці знання мають працювати на рівні рефлексів, щоб ви змогли ними скористатися в критичний момент.

Під час війни важливо використовувати не тільки зброю, але й інформацію. Працюйте над цим разом з нами:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: paypal@babel.ua