Зараз Україна ― одна з найбільш замінованих країн світу. Як вберегти себе і не підірватись? «Бабель» разом із сапером пояснює правила мінної безпеки

У квітні в Державній службі з надзвичайних ситуацій заявили, що в Україні треба розмінувати близько 300 тисяч квадратних кілометрів — це майже половина території країни. Таким чином Україна зараз одна з найбільш замінованих країн у світі. Небезпечні окуповані території, деокуповані та навіть ті, де безпосередньої окупації не було. Тож варто бути обачними і знати, як правильно поводитися, щоб не підірватися на боєприпасі. «Бабель» попросив сапера Романа Помазана пояснити головні правила мінної безпеки.

Як швидко після деокупації можна повертатися? Скільки часу треба на розмінування?

Точної відповіді немає, адже час розмінування міста чи села може дуже відрізнятися. Минуло вже майже три місяці від деокупації Київщини, Сумщини та Чернігівської області, а ми досі працюємо над розмінуванням ― цього часу замало, щоб усе перевірити.

Розмінування відбувається в кілька етапів. Передусім ― технічне обстеження. Працівники ДСНС аналізують, де були бойові дії і де жили окупанти, опитують місцевих жителів. Вони можуть розповісти, хто де стояв, де був штаб. Так приблизно визначають умовно небезпечні території.

Потім приїздять фахівці, які перевіряють, чи справді ця територія небезпечна. Якщо виявляють якісь вибухові об’єкти, вони підтверджують, що це замінована ділянка.

Після цього проводять гуманітарне розмінування ― на територію заходять сапери і перевіряють кожен квадратний метр. Знайдені снаряди знешкоджують. Саме після цього етапу можна повертатися на деокуповані території.

Цивільним, які не покидали небезпечні ділянки, треба не ігнорувати знаки про мінну небезпеку. Зазвичай небезпечні території огороджують маркувальною стрічкою, залишають спеціальні таблички. Треба звертати на них увагу.

Яка територія може бути небезпечною?

Передусім це окуповані території. Особливо місця, де проживали окупанти. Вони займали умовно безпечні ділянки для себе й мінували все навколо, ставили розтяжки. Саме там ― найвищий рівень небезпеки, тим паче, якщо росіяни жили там понад тиждень, а не просто їхали повз. Небезпечні також місця, де велися бойові дії, куди влучили касетні снаряди.

Проте й території, що не були в окупації, можуть нести загрозу. Наприклад, в Одесі до пляжів течія приносить морські міни. Загалом морські узбережжя зараз можуть бути небезпечними, те саме стосується й лісів. Тому поки варто утриматися від походів туди.

Що можуть мінувати росіяни?

Що завгодно, питання лише в тому, на що в них вистачало фантазії та навичок. Замінувати можна все — від вхідних дверей до коробки цукерок. Наприклад, кишеньковий ліхтарик: людина піднімає його, хоче перевірити, чи він працює, вмикає ― і лунає вибух. Дитина підіймає іграшку, що її зацікавила ― вибух. Таких випадків було дуже багато на Донбасі в 2014 році. Тому краще просто нічого не брати в руки.

Як можуть виглядати вибухові пристрої?

Форма і розмір можуть бути будь-якими. Круглі, довгасті, у формі пелюсток. Від 10-сантиметрової в діаметрі протипіхотної міни до 50-кілограмового снаряду калібру 152 мм. Вибухова речовина може бути сухою або рідкою. Касетні снаряди «засівають» певну територію навколо.

Розтяжка ― це натягнута проволока, нитка, ліска чи будь-що, прив’язане до гранати. Снаряд спрацьовує, коли людина зачіпає цю нитку і висмикує кільце з гранати.

Загалом зараз ми знаходимо все, що використовували росіяни, ― від гранат до авіабомб. Будь-що може не розірватися, винятків немає.

А чому снаряди впали і не здетонували?

Причини бувають різними. Наприклад, снаряд зрикошетив від дерева або ж упав на м’який ґрунт ― тоді контактний детонатор не спрацьовує через кут контакту з поверхнею чи її недостатню твердість. Пороховий снаряд міг звогчіти. Снаряд міг бути неякісним або ж застарілим. Але, як то кажуть, раз на рік і палка стріляє ― може спрацювати і вибухнути навіть несправний снаряд.

Скільки часу можуть бути активними такі снаряди?

Десятки років. Ми досі виявляємо нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни. Тож небезпека може зберігатися досить довго.

Як дізнатися, чи перевірили територію навколо мого дому?

Слідкувати за повідомленнями місцевої влади. Щоб перевірили ваше помешкання чи дім, треба зателефонувати на 101 і залишити заявку на обстеження саперами. Це обов’язково треба зробити, якщо є ймовірність, що там проживали росіяни. Таким чином перевірять прибудинкову територію і саму будівлю. На жаль, багато людей цим нехтують і заходять до ще не розмінованих приміщень, стаються нещасні випадки.

А якщо я не знаю, чи перевірили мій дім сапери, як зайти всередину?

Не заходити. Самим це робити не можна. Ви не зможете визначити, чи безпечне приміщення.

Що робити, якщо я бачу вибуховий пристрій?

Найперше — повідомити за телефонами 101 та 102. Запамʼятайте це місце і позначте його підручними засобами, щоб потім знайти і показати саперам. Для реагування на виклик зазвичай ДСНС має три дні, але зараз ми намагаємося приїхати якнайшвидше, як тільки отримуємо заявку.

У жодному разі не підходьте близько. Є протипіхотні міни, що реагують не на вагу, а на вібрацію від людської ходи і здетонують ще за 10 метрів від вас.

За жодних обставин не можна брати вибуховий пристрій у руки і робити з ним якісь маніпуляції. В уламках здетонованих снарядів можуть бути залишки вибухової речовини, тому їх теж краще не чіпати.

І повертайтеся з небезпечної ділянки тим шляхом, яким ви до неї прийшли, у жодному разі не рухайтеся вперед.

Чи є правила, як позначати небезпечну ділянку?

Використовувати можна все, що трапилося під руку. Цей предмет повинен вирізнятися. Наприклад, це може бути щось червоне. Або ж можна повісити на дерево пластикову пляшку. Головне ― щоб це було помітно.

А як пересуватися автомобілем?

Передусім — їздити лише по дорогах із твердим асфальтовим покриттям. Польові дороги більш небезпечні, їх могли замінувати, і ви цього не помітите. Не варто заїздити на лісові дороги.

На прикладі Сумської області можу сказати, що не варто їздити в 20-кілометровій прикордонній зоні. Це дуже небезпечно. Там можуть бути заміновані дороги або ж нерозірвані снаряди, бо ці території досі обстрілюють.

Також у жодному разі не можна їхати або йти навпростець через поля.

Чи є загроза у водоймах? Які правила поведінки на воді зараз?

Море може принести міни. Річковою течією снаряд до вас не принесе, але якщо у водоймі щось лежить, воно може вибухнути.

А якщо сусід приніс міну в гараж, що мені робити?

Викликати поліцію. Вони приїдуть і пояснять, скажімо так, чому цього робити не можна. І ДСНС. Ця людина наражає на небезпеку і себе, і тих, хто поруч. На жаль, дуже багато цікавих хочуть розкрутити і подивитися, що ж там всередині, хоча зовсім на цьому не розуміються. Це можуть робити лише фахівці, для всіх інших будь-який подібний предмет є небезпечним, його не можна чіпати.

Якщо все-таки стався вибух, як я можу надати першу допомогу?

Перш за все треба перевірити, чи є для вас небезпека на цій ділянці. Оглянути її, і вже після цього підходити. Треба викликати швидку і ДСНС.

Що ж до першої допомоги ― вона залежить від типу травм, і пояснити це без практики неможливо. Тому треба звертатися до медиків і проходити курси. Там вас навчать, наприклад, правильно накладати джгут, якщо через вибух людина втратила кінцівку або ж має кровотечу.

Як пояснити це все дітям?

З дітьми треба працювати в ігровій формі, їх треба зацікавити, а не налякати. Інакше вони просто не будуть слухати. Ми часто проводимо уроки для дітей, і щоразу потрібен свій підхід. З дорослими в цьому сенсі простіше.

Наприклад, ми використовуємо під час гри повтори й уточнення. Запитуємо: «Діти, ви зрозуміли, що це не можна зачіпати?». Якщо діти кажуть «так», ми уточнюємо ще раз: «Хто зрозумів, що це небезпечно, двічі підстрибніть і раз хлопніть». В іграх діти краще запам’ятовують правила через такі комбінації.

Чи можна для громади, будинку або школи організувати лекцію з мінної безпеки?

Так, звісно. Для цього треба звернутися до пресслужби ДСНС у вашому місті чи районі. Зараз ми проводимо багато лекцій і практичних занять для трудових колективів, комунальних підприємств, навчальних закладів, працюємо з аграріями. Ніхто вам у цьому проханні не відмовить, бо ми зацікавлені в тому, щоб люди були обізнані. І це все краще проводити наочно.

Так само на сайті ДСНС можна знайти матеріали, щоб роздрукувати плакати чи брошури, інструкції. Їх можуть надіслати також на ваше звернення.

Вчасно отримана інформація може врятувати життя. Підтримайте «Бабель», щоб ми й надалі змогли її вам надавати:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: paypal@babel.ua