Я став свідком чи жертвою воєнного злочину російських військових. Куди звертатися? Як усе правильно оформити? Які потрібні докази? Інструкція «Бабеля»

Від початку повномасштабної російського вторгнення Офіс генпрокурора України вже розслідує 6 тисяч воєнних злочинів і оголосив підозри 501 представнику військово-політичного керівництва росії. За словами генпрокурора Ірини Венедіктової, слідчим вдалося ідентифікувати одного з російських військових, який ґвалтував українських жінок. Але кількість воєнних злочинів зростає щодня. Юристи, адвокати та правозахисні організації допомагають прокурорам і слідчим документувати злочини. Однак Офіс генпрокурора і влада закликають українців, які стали жертвами воєнних злочинів, повідомляти про це. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поспілкувалася з прокурорами та юристами й склала інструкцію про те, що таке воєнні злочини, як правильно подати про них інформацію і чому це потрібно робити негайно.

Звідки взялось поняття про воєнні злочини?

Ще наприкінці ХІХ століття країни почали домовлятися, як саме дозволяється воювати та які дії під час війни категорично заборонені за будь-яких обставин. Таким чином у 1899 і в 1907 роках країни уклали дві Гаазькі конвенції про закони і звичаї війни.

Уже в 1949 році країни також погодили, як саме потрібно поводитися із пораненими, і додатково визначили, як військові мають поводитися з цивільним населенням — так підписали Женевські конвенції. Ці документи є складовою міжнародного гуманітарного права. Їх порушення вважаються воєнними злочинами. Головна їхня особливість — у них немає строків давності, тобто ці злочини мають розслідувати та притягати винних у них до відповідальності й через 30 років, і через 50.

Що вважається воєнним злочином?

Потрібно повідомити правоохоронні органі в таких випадках:

• Якщо ви отримали поранення внаслідок дій російських військових: обстрілів, якщо вони цілили впритул тощо.
• Якщо ви були свідками, як російськи військові вбивали чи ранили інших цивільних осіб.
• Якщо ви чи ваші близькі були жертвою сексуального насильства або вам відомо про такі факти. У міжнародному праві сексуальне насильство — це не лише зґвалтування, але й випадки, коли людину роздягають або змушують роздягатись у присутності осіб протилежної статі, та інші дії сексуального характеру.
• Якщо ви були жертвою чи бачили, як російській військові застосовують насильство до цивільних, позбавляють волі, розстрілюють, відмовляють у медичній допомозі.
• Якщо ви були свідком, як російські військові застосовували насильство до медиків, обстрілювали медичний транспорт, лікарні, пологові будинки. Або якщо ви є медиком і це сталося з вами.
• Якщо ви були свідком, як російські військові обстрілюють дитячі садки, школи.
• Якщо ви виїжджали гуманітарним коридором і вас обстрілювали чи затримували.
• Якщо вас затримували та примусово вивезли чи вивозили на окуповані території Донецької або Луганської областей, у Криму чи в росію.
• Якщо російські військові розміщували свою техніку у вашому подвір’ї та вели звідти бойові дії. Або якщо ви бачили те саме на подвірʼях ваших сусідів чи вашого міста або селища.
• Якщо ваш будинок, машина чи інша нерухомість пошкоджені внаслідок обстрілів з боку російських військових.
• Якщо ви стали жертвами мародерства з боку російських військових.
• Якщо ви були свідком, як окупанти перевдягалися в цивільний одяг або в українську військову форму чи використовували емблеми Червоного Хреста або інших гуманітарних організацій.
• Якщо вас затримали і змушують вступати у збройні сили ОРДЛО або примушують до участі в бойових діях на їхньому боці.
• Якщо вам відомо про факти, коли росіяни брали в заручники мерів або представників органів влади і під тиском вимагали перейти на бік окупанта або вчинити певні дії в інтересах росії, або ви є такою людиною.

Чому про це потрібно повідомляти та чому краще не зволікати?

Інформацію про воєнні злочини важливо подавати, а не замовчувати. Це дає шанс притягнути до відповідальності російських військових, які вчинили злочини в Україні. Це дозволить встановити безпосередньо особу вашого кривдника, а також російських найвищих посадових осіб, які причетні до цих злочинів: вони могли або давати наказ, або закривати очі на безчинства, які коїли їхні підлеглі. За це в міжнародному праві теж передбачена відповідальність.

Чому це варто робити якнайшвидше? Бо із часом ви можете забути важливі деталі, втратити чи стерти фото- чи відеодокази, які у вас залишилися на телефоні, і доказова сила ваших свідчень знизиться.

Якщо ваше майно було пошкоджено, ви можете отримати компенсацію Але для цього потрібно розслідування, під час якого слідчі встановлять збитки, що стане підставою для їх відшкодування. Щоб визначити збитки, буде проводитись оцінка цього майна, а для цього необхідні документи на це майно, також може бути призначена експертиза. Із плином часу оцінювати майно буде важче.

Крім того, кількість звернень зростатиме і розслідувати їх буде складніше.

Куди звертатися?

Інформацію збирає Офіс генерального прокурора. Її можна подати у кілька способів.

Дистанційно це можна зробити на спеціальному сайті, який запустили в Офісі генпрокурора. Там є форма, яку треба заповнити, відповісти на запитання і відправити — усе конфіденційно. Також заяву можна подати безпосередньо до правоохоронних органів. Якщо ви втекли з окупованих територій та перебуваєте не у своїй області, ви все одно можете піти до будь-якого правоохоронного органу і подати заяву. Це може бути Служба безпеки, Нацполіція, прокуратура, а зараз навіть НАБУ і Держбюро розслідувань.

Якщо ж ви виїхали у країни Східної чи Західної Європи, то зважте на те, що вже 10 європейських країн відкрили свої кримінальні провадження щодо воєнних злочинів росії в Україні. Наприклад, у Франції їх аж три: щодо злочинів у Маріуполі між 25 лютого і 16 березня, у Гостомелі 1—12 березня і в Чернігові після початку повномасштабної війни. Також серед країн, які відкрили подібні провадження, — Литва, Латвія, Естонія, Польща, Німеччина і Швеція.

Зараз багато юристів, адвокатів і правозахисних організацій об’єдналися і допомагають документувати воєнні злочини. Юристи можуть допомогти правильно оформити матеріали, які ви надсилаєте на сайт. А адвокатам у прокуратурі радять допомагати людям подавати заяви до правоохоронних органів, а потім представляти інтереси позивачів під час розслідування, зокрема надавати докази.

Яку інформацію треба подавати?

Ви маєте надати максимально повну інформацію про подію: що саме сталося, точне місце, де це сталося, а також дату. Важливо викласти всі обставини, якщо є інші жертви чи інші свідки події — бажано вказати це і надати інформацію про них. Якщо зрозуміло, з чого обстрілювали, надати цю інформацію. Якщо ви бачили шеврон на рукаві російського військового, його теж варто описати. Якщо можете описати військову техніку, якою користувалися військові, не забудьте це вказати. Якщо ви запам’ятали вашого кривдника, надайте його опис. Потрібно розписати наслідки дій російських військових. Якщо є фото чи відео, краще їх додати до матеріалів.

Наприклад, ви можете почати так: «Такого-то числа, там-то я почув вибухи/або в наш будинок влучив снаряд», тощо.

Які фото та відео вважитимуться доказами?

Дуже важливу роль у розслідуванні відіграють фото- і відеодокази. Але їх можна використати як доказ тільки тоді, коли є пристрій, на який їх знімали. І бажано, щоб були відомості про людину, яка їх знімала та може підтвердити, що воно, наприклад, не змонтоване.

Важливо зберегти оригінал фото і відео — без редагувань, позначок, текстів, не варто накладати фільтри на них, адже це змінює метадані відеозапису, і в такому випадку запис не буде допустимим доказом.

При записі відео бажано вказати дату, час і місце, а також, що саме ви знімаєте. Варто утриматись від коментарів із нецензурною лайкою. При зйомці відео не поспішайте, щоб можна було роздивитися те, що ви знімаєте (звичайно, якщо це безпечно для вас). Якщо ви знімали подію, то важливо зняти також її наслідки.

Якщо ми говоримо про фото, то краще зробити кілька варіантів фотографій з різних кутів і відстані — від загального до детального фото. Якщо ми говоримо про пошкодження при обстрілах, варто знімати так, щоб була можливість виміряти розмір цих пошкоджень.

А якщо я боюся зберігати все це в телефоні?

Для фіксації злочинів юристи радять також застосовувати програму Еyewitness, зокрема людям, які фіксують злочини на окупованих територіях або там, де тривають бої. Програма дозволяє робити фото безпосередньо в додатку і перекидати їх на сервер, щоб не зберігати їх в телефоні. При цьому програма зберігає всі необхідні для суду метадані, а верифікація фото і відео відбувається автоматично. Міжнародний кримінальний суд, який розслідує воєнні злочини, довіряє цій програмі.

Усе зібрали, оформили, відправили. Що далі?

Усі ці заяви та повідомлення реєструють як окремі провадження і розслідують злочини кожного російського військового. Для цього слідчі вже застосовують всі можливі заходи, щоб встановити, хто саме причетний до цих злочинів.

Якщо ж національні органи не будуть справлятися, буде створено міжнародний трибунал, а точніше — спеціальний механізм або додатковий суд, який вивчатиме воєнні злочини російських військових.

Крім того, Міжнародний кримінальний суд (МКС) уже розпочав своє розслідування. Але він не розглядає воєнні злочини кожного окремого російського військового — лише встановлює відповідальність найвищих посадових осіб, винних чи причетних до наймасовішх або кричущих злочинах. Тобто це 10—12 осіб, серед яких, очевидно, буде і путін.

МКС може сам проводити слідчі дії та вивчати інформацію у відкритих джерелах, а також може звертатися до Офісу генпрокурора України за інформацією, яка йому цікава і важлива для розслідування. Тоді Україна і надаватиме всю необхідну інформацію, зокрема це може бути інформація і від вас.

Підтримайте «Бабель»:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 PayPal: paypal@babel.ua