Користь

Як розпорядитися січневими вихідними? Ось ідеальний автомобільний маршрут до Берліна і назад

Автор:
Євгенія Кожебаткіна
Дата:

Євгенія Кожебаткіна

Хоч авіаквитки до Берліна і назад зараз коштують близько тисячі гривень, є вагомий аргумент на користь автомобільної подорожі — замість одного міста можна побачити вісім. На прохання theБабеля тревел-блогерка Євгенія Кожебаткіна склала ідеальний автомобільний маршрут на другу половину січня, коли знайти місце в готелях простіше, ніж на Різдво: Київ — Люблін — Варшава — Познань — Берлін — Дрезден — Вроцлав — Краків — Львів — Київ.

Протяжність: 3 000 км
Кількість днів: 12

Населених пунктів: 8

Підготовка

Перш за все переконайтесь, що маєте біометричний паспорт або чинну візу до країн Шенгенської зони, що дозволять вам перетнути кордон із Польщею. На весь термін запланованого перебування закордоном обов’язково придбайте страховку для кожного учасника подорожі, а також поліс на автомобіль — він називається «зелена карта». Зауважте, що на відміну від страхування людини, що можна продовжити через інтернет та отримати електронну версію поліса, автомобіль страхується тільки на території України, безпосередньо у страхового агента.

Перетнути кордон можна лише на автомобілі з неушкодженими та працюючими освітлювальними приладами, сигналами поворотів та стопів; скло на водійських та передніх пасажирських дверях має бути без тонування, а лобове — без сколів і тріщин. З собою можна везти не більше двох пляшок міцного алкоголю, двох пачок цигарок (в літак дозволяють десять) і 50 грамів тютюну на одну людину. Заборонено перевозити будь-які м’ясні та молочні продукти, тож встигніть з’їсти свої бутерброди на батьківщині.

Працівники польської прикордонної служби обов`язково запитають, куди їдете. Якщо відповідь викличе сумніви, попросять підтвердити бронювання готелів і платоспроможність із розрахунку 75 злотих на добу на людину (555 гривень, або 18 євро). Звертатимуться польською, але українську у відповідь розумітимуть.

День перший: Київ — Люблін, 600 км

Рушайте вранці з Києва так званою «Варшавкою», трасою Е373, до пункту перепуску «Ягодин». Зазвичай у суботу на кордоні збирається менше машин, адже в неділю в Польщі не працюють магазини та торгові комплекси — жодного зиску для людей з найближчих населених пунктів України. Готуйтесь щонайменше до двох годин повільного проходження українського та польського кордонів. І навіть якщо наших прикордонників вдасться проскочити швидко, поляки можуть не квапитися. До Любліна доїдете, в кращому разі, під вечір, тому варто забронювати готель, у якому цілодобово можна перекусити.

День другий: Люблін — Варшава, 180 км

Якщо вийти з готелю не пізніше десятої, світлого часу доби цілком вистачить на прогулянку старим містом. Ключові пам’ятки, на яких варто зосередити увагу: Краківська брама, в якій розташовано Музей історії міста; Тринітарська оглядова вежа, поруч із нею — Кафедральний собор; руїни костелу Св. Архангела Михаїла та Люблінський замок. За межами старого міста приділіть годину палацу Любомирських.

Від Любліна до Варшави можна доїхати години за дві, тому ночівлю краще спланувати вже в столиці. Таким чином виграєте більше часу на знайомство з головним містом Польщі. Майте на увазі, що міські парковки країни загалом і Варшави зокрема — переважно безкоштовні з 18:00 до 09:00 та у вихідні. Ставити машину можна лише там, де є відповідний знак, сплачувати — у паркоматі поруч, отриманий чек треба залишати під лобовим склом.

День третій: Варшава

Хоча Варшава — переважно сучасна, вона все ж має старе місто. Воно дбайливо відновлено за документами, збереженими в архівах, після майже повної руйнації під час Другої світової війни. Почніть з площі Ринок, пройдіться до Замкової площі — там знайдете Королівський палац, потім прогуляйтесь Королівським трактом. Дорогою побачите Президентський палац, що практично не постраждав під час війни, Варшавський університет, палаци Уруських, Тишкевичів, костел Святого Хреста.

Навіть якщо ви поїдете взимку, варто відвідати дах університетської бібліотеки, адже його прикрашено справжнім садом. Він складається з двох частин: верхньої (2 000 кв. м) і нижньої (15 000 кв. м), з’єднаних водними каскадами. Також можна зазирнути на нову набережну Вісли, відкриття якої відбулося цього року, і оглянути Центр науки «Коперник» поруч.

Спробуйте на вечерю щось із національної кухні, наприклад польські «пироги» (pierogi — сперш зварені, а потім обсмажені в маслі вареники) в мережевій ресторації Zapiecek, або журек, який подають майже всюди.

День четвертий: Варшава — Познань, 310 км

Розплануйте свій другий день у Варшаві так, щоб залишити достатньо часу на переїзд у Познань. Google Maps пророкують на нього близько трьох годин. Із ще не побачених, але цікавих залишились дві чудові пам’ятки: Королівські Лазенки та Вілянівський палац. Поспішайте, адже там є на що подивитися.

Євгенія Кожебаткіна

Королівські Лазенки — це великий парково-палацовий комплекс. Він розташований за адресою Agrykola, 1, та включає власне парк, вхід до якого безкоштовний, Римський театр під відкритим небом, Єгипетський замок, храм Сивілли, Лазенківський палац на воді (вхід — 25 злотих, або 6 євро), стару оранжерею (20 злотих, або 5 євро), Мисливський палац (10 злотих, або 2,5 євро).

Вілянівський палац знайдете на Stanisława Kostki Potockiego, 10/16. Це одна з найяскравіших споруд епохи бароко. Поруч — костел Св. Ганни та мавзолей Потоцького. У четвер всіма маршрутами палацу можна пройти безкоштовно, в інші дні знайомство з музеєм коштуватиме від 10 до 30 злотих, залежно від того, що саме дивитися.

У Познані краще обрати помешкання якнайближче до історичного центру міста, адже наступний день ви проведете саме там, а зайва година для відпочинку після насиченого дня у Варшаві та дороги не завадить.

День п’ятий: Познань — Берлін, 270 км

Познань, як і Варшава, була зруйнована майже вщент під час Другої світової війни і так само відновлена за старими кресленнями та малюнками. На Ринковій площі, традиційному центрі польських міст, красується Ратуша. У ній — Музей історії міста, де можна докладно вивчити всі перипетії долі Познані, а щосуботи — ще й безкоштовно. У центрі багато музеїв: художній, археологічний, прикладних мистецтв, музичних інструментів і навіть Музей рогаликів — традиційних познанських ласощів. Огляньте також оперний театр, університет, обов`язково зайдіть у неоготичний замок «Центр Культури Zamek» на вулиці Sw. Marcin, 80/82.

Євгенія Кожебаткіна

На протилежному березі річки Варти відвідайте Кафедральний собор та інтерактивний історичний музей Brama Poznania.

В холодну погоду особливо добре смакують супи, тому пообідайте в одному з супних фаст-фудів — наприклад, у Zuppi на Swięty Marcin, 63, або Półwiejska, 23. І збирайтесь виїжджати у Берлін — попереду ще три години дороги.

Дні шостий і сьомий: Берлін

У Берліні краще винайняти номер в готелі з паркінгом. Як і переважна більшість європейських столиць, це місто має, по-перше, щільний трафік, по-друге, може виявитися доволі складним для пересування через незвичність. Отже машину лишіть і скористайтесь метро, яке має дуже розгалужену і зручну мережу. Квиток можна придбати в автоматах на станціях — один, але на всі види транспорту, погодинний або на весь день. Коштуватиме він 7 євро. Зайцем не їздіть, адже контролери зустрічаються часто, як і прискіпливі пасажири.

Оскільки Берлін належить до тих місць, в які хочеться повернутися, спершу зосередьтесь на головних пам’ятках: Александерплац і телевежа, Кафедральний собор, Музейний острів, Бранденбурзькі ворота; Рейхстаг, під купол якого можна піднятися безкоштовно за попереднім записом; Чекпойнт Чарлі, меморіальний комплекс «Берлінська стіна». Здається, цього на один день більш ніж достатньо, під вечір не будете відчувати ніг.

Якщо наважитесь на другий день у столиці Німеччини, спробуйте щось небанальне, наприклад, відвідайте Westhafen — найбільший промисловий порт. Або міст Oberbaumbrücke, який слугував межею між Східним та Західним Берліном. Також можна пройтися вулицею Auguststrasse — на ній безліч галерей сучасного мистецтва. Заходьте в бари, куштуйте вуличну їжу, зазирніть до одного з численних нічних клубів.

Євгенія Кожебаткіна

День восьмий: Берлін — Дрезден — Вроцлав, 195 + 270 км

У рейтингах туристичної привабливості німецьких міст Дрезден займає мало не перше місце і регулярно стає лідером за кількістю людей, що його відвідали, але взимку натовпи туристів не завадять вам побачити його в усій красі. Починайте, звичайно, з Альдштадту — старого міста, головною пам’яткою якого є Фрауенкірхе — собор Пресвятої Богородиці на площі Ноймаркт. Від нього, як і від усього міста, після фатального бомбардування 13 лютого 1945 року лишились самі уламки. Їх законсервували і почали відбудовувати тільки після падіння Берлінської стіни. Відкриття відновленого храму відбулося в 2005 році, і тепер ви можете відрізнити автентичні цеглини за їх чорним кольором.

Відвідайте також Дрезденський та Ельбські замки, подивіться на оперний театр, але найбільше часу залиште для Галереї старих майстрів. Її колекцію започаткували в 1560 році. Будівництво самої галереї тривало вісім років, і нова неоренесансна споруда відчинила свої двері у 1855 році.

Якщо після екскурсії Дрезденом ще лишилися сили на наступний переїзд, рушайте до Вроцлава, якщо ні — заплануйте виїзд на самий ранок наступного дня.

День дев’ятий: Вроцлав — Краків, 270 км

Якщо ви прокинулись уже у Вроцлаві, поснідайте в кав’ярні якнайближче до центру. Наприклад, в Gniazdo на Swidnicka, 36, — там подають домашні торти і каву; або у Rozova Krowa — молочному барі поруч. Поблизу — Вроцлавська Опера, далі за маршрутом — Королівський палац. О 10:00 з центру старого міста можна потрапити на безкоштовну екскурсію. Такі самі проводять у Кракові, Познані, Любліні та навіть Львові.

Огляньте також ратушу, костел Св. Єлизавети, будинки Яся і Малгосі, Тумський острів та Кафедральний собор на ньому.

Катерина Давидова

У 2016 році Вроцлав отримав статус культурної столиці Європи, тому уваги варті не лише історичні пам’ятки, але й сучасна культура, вивчити яку можна в багатьох галереях міста і Сучасному музеї, розташованому на pl. Strzegomski, 2a.

Нарешті, останній вечірній переїзд — автошляхом Е40 до Кракова. Розраховуйте на дві з половиню години польськими автобанами, що будуються шаленими темпами, з’єднуючи ключові міста. Більшість із них поки що безкоштовні, як і в Німеччині, але — поки що. Тому не дивуйтеся, якщо доведеться заплатити там, де ще кілька місяців тому попередники проїжджали за спасибі.

День десятий: Краків

Знайомство з Краковом краще починати з Вавельського замку, оскільки кількість його відвідувачів на день обмежена. На офіційному сайті замку, на жаль, немає опції покупки або бронювання квитків, тому треба встигнути їх придбати у касах, які відчиняються о 09:00.

Потім подивіться центральну площу, торгові ряди Sukienice і їх підземелля, де розташувався історичний музей, огляньте Кафедральний собор, Ягеллонський університет, скуштуйте фірмовий краківський наїдок — обважанок (обсипаний кунжутом або сіллю бублик) і рушайте до Казимежу — історичного району. У минулому це було окреме місто, де до Другої світової війни жила єврейська громада. У Казимежі подивіться, можливо, не всі вісім синагог, але хоча б одну з них точно — найстарішу. Знайти її можна за адресою Szeroka, 24. Зайдіть в аптеку під орлом Тадеуша Панкевича на Palac Bohaterow Getta, 18, та на фабрику Оскара Шиндлера на Lipowa, 4.

Дні одинадцятий та дванадцятий: Краків — Львів — Київ, 325 + 540 км

Налаштуйтесь на те, що цей день, швидше за все, ви проведете переважно в автомобілі. Рушайте трасою Е40 до польсько-українського кордону — Корчова з боку поляків і Краківець з нашого. Імовірність черги на перетин доволі велика, адже це завантажений напрямок. Варто розглянути варіанти перетнути кордон на іншому пункті — неподалік і з меншими заторами. Непогана альтернатива Медика — Шегині, за 36 км від Корчової. Порівняти довжину черг можна на сайті Державної прикордонної служби України.

Якщо ваша подорож припадає на час зимових свят, то про ночівлю у Львові мусите подбати ще до виїзду з Києва. Але цей клопіт вартий вражень від вечірнього міста Лева, прикрашеного різдвяними вогнями та ярмарками. Залишок сил варто витратити на прогулянку заюрбленими вулицями, адже подорож добігає кінця, і фінальний акорд мусить звучати якнайкраще.

Євгенія Кожебаткіна