Користь

Хочу укласти шлюбний контракт. Як зробити це правильно?

Автор:
Дар'я Проказа
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Коли люди одружуються, то не поспішають обговорювати майнові стосунки. Передбачити, як складеться і скільки триватиме сімейне життя, неможливо, а от убезпечити себе від матеріальних наслідків розлучення можна заздалегідь, підписавши шлюбний договір. theБабель пояснює, як укласти такий контракт.

Навіщо потрібен шлюбний контракт?

Договір між майбутніми чоловіком і дружиною або вже одруженою парою регулює, кому належить майно, взаємні фінансові обов’язки та права, скільки грошей виділяє на дітей кожен з батьків, як розподіляються доходи та витрати. Базова позиція договору така: усе, що належить одному з подружжя, йому ж і залишається. В угоді не прописують дрібниці, на зразок хто митиме посуд, заправлятиме автомобіль або купуватиме продукти.

А хіба не очевидно, що є моєю власністю, а що ні? Для чого це прописувати у договорі?

Сімейний кодекс України передбачає, що майно, яке чоловік і дружина нажили у шлюбі, — спільне. Це стосується квартири, машини, заробітної плати, доходів з банківських депозитів тощо. У статті 65 цього кодексу йдеться про те, що якщо хтось з подружжя займається підприємництвом, то робить усе зі згоди партнера: оплачує оренду приміщень, комунальні послуги, зарплату персоналу. Згоду не потрібно щоразу підтверджувати письмово, крім випадків, коли йдеться про цінне майно. Але один з учасників подружжя може подати до суду, якщо важливі договори підписали без його відома. Якщо пара хоче розподілити майно та обов’язки інакше, то має укласти для цього шлюбний контракт.

Щоб укласти договір, обов’язково одружуватися?

Шлюбний договір набуває чинності в день реєстрації шлюбу. До цього нотаріус повинен перевірити, чи є у вас заява до РАЦС. Угоду може укласти і давно одружена пара. Іноді договір укладають напередодні розлучення. Шлюбний договір не вимагає оцінювати майно, а якщо ділити спільне після розлучення, то 10% від вартості всіх активів потрібно буде віддати нотаріусу.

Альтернатива шлюбному договору — угода між парою, яка живе у цивільному шлюбі. Це контракт, який регулює те, кому належить майно у незареєстрованому шлюбі. Про цей документ йдеться у Сімейному кодексі, а за змістом він може бути ідентичний шлюбному договору.

А скільки це мені коштуватиме?

Витрати на шлюбний договір залежатимуть від того, до кого саме ви звернетеся за допомогою. Нотаріус складе стандартний проект контракту й розʼяснить, що ці всі пункти означають. У Києві така послуга коштує від пʼяти до шести тисяч гривень.

Якщо потрібен унікальний підхід до договору, то варто звернутися до юристів. Ціна залежатиме від кваліфікації та досвіду консультанта. За індивідуальний підхід просять близько тисячі доларів. Ще дорожче коштуватиме угода, складена двома чи більше мовами: доведеться оплатити ще й роботу перекладача. Він має бути присутнім, коли ви підписуєте договір, щоб засвідчити достовірність перекладу.

То краще звертатися до юриста чи до нотаріуса?

Краще йти до юриста. У спеціалістів із досвідом роботи має бути опитувальник, який допомагає подружжю з’ясувати , що має бути в контракті. Там є пункти про те, кому належить майно в шлюбі та у випадку розлучення, про борги чи житло. Наприклад, якщо квартира належить чоловіку, сторони можуть домовитися, що у ній будуть жити батьки дружини. Окремо прописуються деталі виховання та фінансування дітей. Юрист пропрацьовує все індивідуально, у нотаріуса є лише шаблон.

Типові питання для договору:

  1. Яка власність є спільною, а яка належить виключно чоловіку/дружині?

  2. Як будуть розподілятися доходи в родині? Порівну чи сторони мають право користуватися лише власними фінансами?

  3. Якщо дружина не працює, які майнові права вона має у шлюбі?

  4. Чи утримуватиме чоловік дітей і колишню дружину у випадку розлучення?

  5. Якщо діти залишаються з мамою, то чи надаватиме чоловік їм житло? Він має бути власником житла або може його орендувати? Яка має бути його площа?

Скільки часу потрібно, щоб оформити договір?

Потрібен місяць. Спочатку сторони заповнюють опитувальник. Далі юристи приблизно тиждень працюють над основою контракту. Ще за два-три дні кожен із пари має ознайомитися з угодою, домовитися між собою та розібратися, що їм подобається, а що ні. Якщо все добре, то юристи протягом двох тижнів допрацьовують остаточний проект шлюбного договору. Залишається лише підписати його.

Чи можна потім оскаржити договір у суді?

Так, проте визнати шлюбний контракт недійсним можна лише, коли одна зі сторін потрапляє у абсолютно невигідне нотаріальне становище — наприклад, повністю відмовляється від усього майна на користь іншого. У контракті є пункт, де кожен із пари має підтвердити, що він розуміє, що саме підписує, знає положення законодавства, отримав належну юридичну консультацію та перебуває у здоровому глузді.

Як підписати договір так, аби потім з ним не було махінацій?

Коли укладаєте договір, продумайте, що буде, якщо оскаржуватимуть кожен конкретний пункт. Чи зможете ви з юристом потім його захистити? Якщо так, то залишайте. Є сумніви — тоді треба переписувати або видаляти.

Найкраще, якщо кожна зі сторін має незалежного юридичного консультанта. Тоді перед підписом ви можете ще раз перевірити всі пункти договору: чи відповідають вони саме вашим інтересам, чи правильно сформульовані умови.

Якщо ми наперед думаємо, як оформити шлюбний контракт, це означає, що ми точно розлучимося?

Це стереотип. У більшості країн Європи шлюбний договір давно входить у to do list перед одруженням. Шлюбний контракт — це не лише про розлучення. Його головна мета — врегулювати, кому належить майно у шлюбі.

Як правильно пояснити партнеру, що контракт потрібен?

Зверніть увагу на те, які переваги від цієї угоди матиме кожен з вас. Наприклад, чоловік веде бізнес і має ризики. У шлюбному договорі можна прописати, що у разі банкрутства за борги заберуть лише його майно, а не спільне. Це захистить дружину та дітей від кредиторів.

У договорі можна прописати, хто з пари утримуватиме дітей, платитиме за їхнє навчання. Варто вказати, з ким у разі розлучення залишаться діти, й чи платитиме той з батьків, хто не житиме з дитиною, аліменти. Індивідуальний підхід потрібен у кожному випадку.