Чому українці воюють малими групами піхоти. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 12 жовтня

Матеріал про те, як працюють піхотні групи з 3―4 українських бійців, опублікувало видання The Washington Post. Мотивація журналістів ― значну частину роботи на фронті зараз виконують саме малі мобільні групи, але для преси й громадськості ця робота часто минає непоміченою. Тоді як, наприклад, звільнити село Андріївка під Бахмутом стало набагато легше після того, як один з українських бійців у складі такої групи помітив добре замаскований окоп, де перебували близько десяти російських окупантів. Бійця прикрили побратими, він кинув в окоп міну, всіх окупантів убило. Невдовзі після цього Андріївку залишалось тільки зачистити. Українські бійці чули з радіоперехоплень, що окупанти погрожували смертю всім своїм військовим, які залишать позиції в Андріївці. Зрештою, кілька з них здались у полон.

Малі групи стали такими важливими в цій війні, тому що кільком солдатам легше врятуватися від артобстрілу, а ударні дрони на такі малі групи росіяни часто не витрачають. Зрештою виходить, що більші групи на бронетехніці більш вразливі й часто менш ефективні за кількох піхотинців. Першопричина в цього одна: брак зброї, яку Захід надає ЗСУ. Якби було достатньо снарядів та інших видів зброї, українцям не довелося б настільки ризикувати життям і зазнавати таких втрат. Як сказав журналістам WP один з українських офіцерів, підтримка Заходу схожа на компʼютерну гру, в якій кращі можливості треба заробляти. «Кожна успішна місія дозволяє нам отримати трохи більше і відкриває нові можливості, ― сказав він. ― Але це складна історія. Бо щодня гинуть наші громадяни».

Про втрати чимало можуть розповісти парамедики, які часто евакуюють бійців із поля бою. Через те, що малі групи наближаються настільки близько до ворога, що можуть розгледіти в бінокль імена на шевронах росіян, у разі поранення забирати їх з такої невеликої дистанції ризиковано і часом виходить не одразу. Поки вийде доставити бійця до стабілізаційного пункту, можуть минути і три, і пʼять годин. Через це затиснуті турнікетом кінцівки доводиться ампутувати. Якби ж вдавалося доставляти поранених до лікарів швидше, цього можна було б уникнути, пише видання.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua