Прийняття України і ще 8 країн ― найкраще рішення для майбутнього ЄС. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 29 вересня

П’ятого жовтня в іспанській Гранаді відбудеться саміт Євросоюзу, присвячений майбутньому розширенню. The Economist у редакційній статті спонукає членів ЄС не вагатися і чітко прописати план, за яким Україна, Грузія, Молдова, Албанія та країни колишньої Югославії стануть повноправними членами ЄС максимум до 2030 року. «Дві світові війни спонукали Францію, Західну Німеччину та інші країни взятися за руки й утворити те, що зараз є Європейським Союзом. Сімдесят років по тому війна повернулася до Європи. Крізь руїни в Україні проростає щось схоже на сантимент батьків-засновників ЄС», ― пише видання. Європейські лідери ― наприклад, колись опонент розширення ЄС Еммануель Макрон ― усвідомлюють, що країни, які перебувають у передпокої ЄС, через росію стають джерелом нестабільності. І прийняти їх ― необхідна умова безпеки самого ЄС.

Так, потенційних новачків буде складно інтегрувати. Частини Молдови, Грузії та України наразі окуповані росіянами. У інших країнах ― наприклад, Сербії чи Боснії та Герцеговині ― владу не назвеш взірцем демократії. Проте ЄС стосовно другої проблеми має рішення: Іспанія, Греція і Португалія стали членами спільноти невдовзі після того, як повалили свої фактично диктаторські режими. Зараз усі ці країни ― процвітаючі демократії. У 2004 році ЄС прийняв численні країни колишнього соцтабору, і навіть ― у випадку країн Балтії ― пострадянські. Те, що здавалося ризиком тоді, зараз видається найлогічнішим і найвигіднішим рішенням. Яким би був зараз Євросоюз без такої економічної потуги, як Польща? «І якби чотири країни ЄС зараз не межували з росією, Євросоюз далеко не так ефективно допомагав би Україні в протистоянні з росією», ― йдеться в статті.

Так, те, що всі потенційні нові члени не є взірцями демократії, треба врахувати, пише The Economist. Наприклад, треба розробити ефективний механізм позбавлення фінансування ЄС тих його членів, що нехтують принципами демократії. «Завдяки» Угорщині такий внутрішній дисциплінарний механізм уже розробляється. Також варто скасувати правило, за яким будь-яка країна може ветувати рішення всього ЄС. І переосмислити принципи дотацій на сільське господарство. Вони займають третину європейського фінансування ― і з прийняттям України з’явиться ризик, що «більшість цих дотацій забиратимуть собі українські олігархи з-поміж фермерів, чиї землі часом більші за якусь європейську державу», ― зазначає видання. Проте з розширенням Євросоюзу до 36 країн і потенційним поверненням Британії спільнота нарешті остаточно оформиться. І правильне розширення тільки посилить найуспішніший геополітичний проєкт Заходу.

Після початку повномасштабної російсько-української війни в Брюсселі та європейських столицях поступово почали це розуміти. І, справді, прийняття нових країн складний процес, особливо якщо врахувати, що останнього наразі нового члена ― Хорватію ― ЄС прийняв уже десять років тому. Однак на тлі агресії росії, посилення Китаю та ймовірного ізоляціонізму США в майбутньому саме розширення є найкращою запорукою майбутніх стабільності та безпеки, підсумовує видання. А також можливістю показати собі та іншим, що ЄС таки має сміливість і здатний приймати виклики.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua