Чому заява G20 щодо України вийшла такою мʼякою. Огляд матеріалів іноземних медіа 11 вересня

Заяві країн «Великої двадцятки» за результатами саміту, де щодо російсько-української війни використано вкрай обережні формулювання, передували понад 200 годин переговорів та 15 варіантів документа, пише у своїй статті CNN. У підсумку країни постали перед вибором: або обмежитись вимогою поважати територіальну цілісність, не допустити застосування ядерної зброї й погроз це зробити, а також працювати для пошуку миру, або не робити спільної заяви взагалі.

Торік, на саміті G20 в Індонезії, у спільній заяві в значенні дій росії проти України було вжито формулювання «агресія». Цього разу росія та Китай ультимативно виступили проти цього терміна ― а інші країни, які залежні від росіян, теж стали схилятись до вибору мʼякших слів. У підсумку заява не сподобалась нікому.

Утім, країни Заходу були готові до цього і, коли за кілька днів до саміту стало очевидно, що заява, якщо й буде, то не схожа на торішню, просто прийняли її. «Так, НАТО чи країни «Великої сімки» вийшли б з інакшою заявою, ― сказав виданню знайомий із ходом переговорів європейський чиновник. ― Але це інша тварина. Не можна мати щодо неї таких самих очікувань».

В історії з цією заявою треба врахувати ще один момент, йдеться в матеріалі СNN. Неформальним лідером цього саміту був президент Індії Нарендра Моді ― саме Нью-Делі стало приймаючою стороною. Для США та ЄС важливо схилити Моді на свій бік, не дати Індії зблизитися з росією чи Китаєм. Якби за підсумками саміту не було схвалено жодної заяви, це виглядало б як дипломатичне фіаско Моді. Захід допускати цього вкрай не хотів, тому підтримав публікацію бодай якоїсь спільної заяви, пише видання.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua