Кластерні бомби можуть бути небезпечні не так для військових, як для цивільних: так було в Іраку. Провідні світові медіа про війну 11 липня

Американське видання The Rolling Stone опублікувало текст військового кореспондента Марка Гарласко про наслідки для цивільних від касетних бомб на війні та після неї ― на тлі повідомлень про те, що США передають такі бомби Україні. Востаннє такі бомби західного зразка використовували 2003 року, під час війни в Іраку. Марк був свідком цього. Він запевняє, що це не високоточна зброя, і бажаного ефекту зазвичай досягали масовим бомбардуванням потрібної ділянки. Касетні бомби мали протипіхотне й протитанкове призначення: кожен маленький снаряд у них міг вразити все в радіусі 15 метрів і пробити броню. Багато з них не розірвалися ― близько 20 відсотків, як пише Гарласко. Це перетворило території на фактично заміновані. Із часом ці невеликі снаряди (англійською їх сленгово називають duds, «мотлох») вгрузли в землю, а ті, які залишились висіти на деревах, вкрило листя. Вони стали причиною смертей сотень цивільних, детонуючи навіть від спроби зняти їх. Також ці невеликі бомби можуть завдавати проблем війську, яке наступає. Підсумовуючи матеріал, Гарласко наголошує, що, можливо, використання касетних боєприпасів допоможе ЗСУ у звільненні своєї території від росіян. Але вони мають слугувати лише проміжною ланкою, доки Україна отримає ефективнішу зброю на кшталт літаків. І розмінування територій, на яких застосовувалися ці бомби, має стати пріоритетним.

The Daily Beast, поспілкувавшись із військовослужбовицями ЗСУ, пише про те, з якими проблемами забезпечення вони стикаються на фронті. Жінки досі потерпають від браку жіночої форми: їм доводиться ходити в завеликих чоловічих штанях, шпортатись у незручному взутті. Через переохолодження взимку багато хто хворіє на цистит чи запалення яєчників. «Ви пробували сходити в туалет у лісі при мінус 15?» ― спитала кореспондента видання 24-річна військовослужбовиця Юлія. Її сестра, 28-річна Аліна, додає, що брак спеціальних засобів для сечовипускання та підгузків ― відносно невелика проблема на тлі інших. Запити жінок в армії намагаються покрити волонтери, однак їхніх зусиль не вистачає на все: так із 9 000 запитів на жіночий військовий одяг волонтерська група, про яку згадують у матеріалі, може покрити лише десяту частину. Менше з тим, це не демотивує жінок захищати країну. Навіть вагітних: як пише видання, десять запитів на одяг надійшло від жінок, які зараз при надії.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua