Чому ландшафт Запоріжжя стримує український наступ. Провідні світові медіа про війну 29 червня

Степи південної України, її рівні поля з лісосмугами є не меншою перепоною для контрнаступу ЗСУ, ніж російська жива сила, пояснює видання The New York Times у багатому на інфографіку матеріалі. У полях не сховатися від розвідувальних дронів і обстрілів з артилерії та стрілецької зброї, їх і прилеглі дороги складно непомітно розмінувати. Росіяни мали понад рік на те, щоб облаштувати окопи та кілька ліній захисту, тож у комплексі перепона вийшла значна ― швидко її просто не подолати. З іншого боку, російські окопи часто розташовані на певній відстані один від одного, що спричиняє проблеми з комунікацією між різними підрозділами окупантів і дає можливість ЗСУ заходити з флангів: уже зафіксовано не один випадок, коли українці заскакували росіян зненацька й ефективно знищували їх. Утім, коли оборонці подолають кілька смуг російського захисту, перед ними постане наступний виклик ― бої в міській зоні, пише NYT. Видання на ілюстраціях показує, як росіяни можуть використовувати багатоповерхову забудову для облаштування спостережних пунктів, вогневих точок і прихованих локацій артилерії ― усе свідчить, що бої за умовний Токмак не будуть простими. Проте, підсумовує видання, ЗСУ явно готувалися до складнощів, і те, що більшість підготовлених до контрнаступу бригад досі не ввели в бій, означає, що Україна ще має чимало сил у резерві. Чи вийде задіяти їх із максимальною ефективністю ― покажуть наступні кілька місяців.

Новий погляд на невдалий заколот «ПВК Вагнера» у росії пропонує MSNBC. Медіа опублікувало колонку радника з питань імпічменту Нормана Айсена та фахівця з корупції Джоша Рудольфа про те, що випадок з Євгенієм Пригожиним ― це наслідок корумпованості російської держави. Так, Пригожин зміг набути впливовості завдяки особистим звʼязкам у владі й непрозорим державним контрактам, а також потребі російської держави в пропаганді та поширенні неправдивої інформації. Невдоволення ватажка найманців поставками боєприпасів та інших важливих для ведення бою ресурсів ― теж результат корупції, оскільки наслідком багатьох років непрозорих витрат у російській армії стала невідповідність її декларованого і реального станів. І проблеми «вагнерівців» ― частково результат проблем із забезпеченням всіх окупаційних військ. Позначилася корупція і на самому заколоті, зазначають автори статті. Тисячі росіян у регіонах, де рухалась колона «ПВК Вагнера», спокійно спостерігали за тим, як бойовики йдуть змінювати владу в їхній державі. Вони не виявили бажання стати на захист росії ― зокрема тому, що втратили віру в давно корумпований державний апарат. Таким чином росія минулими вихіднимии нагадала, наприклад, Афганістан 2021 року.

Україна ― інший бік цієї історії, ідеться в матеріалі MSNBC. Попри заяви Кремля і критику Заходу, за останні десять років Київ зробив істотний крок уперед у боротьбі з корупцією, антикорупційні органи України ― міцні інституції, а громадянське суспільство активне і впливове. Окремої уваги варте послаблення ролі олігархів, особливо проросійських. Це завадило створити в Україні свої «ПВК Вагнера», які в критичний момент могли б підвести чи стати загрозою для української держави. Айсен і Рудольф резюмують, що країни Заходу мають і надалі підтримувати антикорупційні реформи в України, адже за високого рівня корупції шанси на повоєнний розвиток, як і на обороноздатність у довгостроковій перспективі, будуть украй малими.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua