Перші висновки з нагоди року війни. Провідні медіа світу про війну 9 лютого

Хоча до річниці початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ще два тижні, іноземні медіа вже починають публікувати «уроки» та «підсумки» першого року великої російсько-української війни. 9 лютого впливове видання Foreign Policy опублікувало перелік із шести уроків цієї війни від професора міжнародних відносин Гарвардського університету Стівена Волта. Перший його висновок ― лідери держав можуть сильно помилятись. Помилка путіна ― еталонний доказ цього твердження: він не думав, що Україна опиратиметься наступу і що цей опір матиме значення, не думав, що Захід стане на захист України та відмовиться від російської енергетичної голки. Утім, помилились і західні лідери, зокрема американські президенти. Вважаючи, що економічна співпраця може умиротворити росіян, вони проґавили момент, коли ця країна перетворилася на агресора. Ба більше, вони зумовили свою значну залежність від неї. Другий урок ― у тому, що сучасні війни можуть тривати довго. Захід відвик від цього: наприклад, останні військові конфлікти, в яких брали участь США, характеризувалися різкими спалахами протистояння, швидким рухом військ і динамічним розвитком ситуації, яка найчастіше завершувалася парадом у підкореній столиці. Однак це стосувалось воєн, де Заходу протистояли третьорядні економіки та військові потуги. Але росія гравець іншого рівня. Вона вийде з цієї війни значно слабшою в економічному та військовому плані незалежно від того, програє чи переможе, однак протистояння буде важким до останнього дня. Третій висновок Волта з року війни ― саме за таких умов держави світу формують коаліції, формальні чи ні. Така коаліція сформувалась довкола путіна ― його підтримують Іран та Північна Корея. Істотно більша коаліція сформувалась на підтримку України ― сумарний ВВП її учасників у 20 разів більший за ВВП росії, військова міць теж істотно більша. У численних менших конфліктах таких коаліцій не утворювалось ― у війні ж такого масштабу це виявилось природним процесом. Утім, те, що в українських союзників чимало якісної зброї та вони щедро діляться нею з Україною, не є запорукою її перемоги. Про це Волт пише в четвертому висновку. Перемогу забезпечить комплекс факторів, а лише збройна підтримка не допомогла, наприклад, перемогти Південному Вʼєтнаму. Пʼята теза ― якби Захід не був таким наполегливим у розширенні НАТО, війни, можливо, і не сталося б (Волт при цьому не згадує про колоніальну природу росії та історію її спроб підкорити Україну). І останній, шостий висновок присвячено ролі лідерів. Якби росією ― навіть заляканою розширенням НАТО та з імперськими амбіціями ― керував не путін, а хтось інший, можливо, до відкритої війни й не дійшло б, вважає автор. Якби США керував не Джо Байден, а Дональд Трамп ― складно було б сказати, як розгорталися б події та яким сьогодні був би світ. «А якби президентом України був Петро Порошенко ― чи вдалося би йому згуртувати на боротьбу й український народ, і західні суспільства так, як це зробив Зеленський? Навряд чи», ― припускає Волт.

Роботі українських партизан присвятила матеріал агенція Reuters. Її журналісту вдалося поспілкуватися з групою з чотирьох підпільників, які протидіяли російській окупації Херсону. Один із них, відомий під псевдо «Долар», відстежував активність російських військових у місцевому готелі «Нінель». Коли за кількістю охорони стало зрозуміло, що там перебувають представники ФСБ, він повідомив про це ЗСУ. Невдовзі будівлі готелю не стало ― щонайменше сімох окупантів вдалося знищити. Партизани розповідали Reuters про те, як переконували мешканців Чорнобаївки допомагати ЗСУ, як розвішували в місті українську символіку та спілкувалися між собою. За словами співрозмовників Reuters, такі партизанські загони зараз активно діють у тимчасово окупованих Мелітополі, Токмаку, Маріуполі та Сватовому.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua