Спадкоємці колишнього власника роботи Пікассо судяться з Музеєм Гуггенхайма в Нью-Йорку. Їхній родич продав картину, тікаючи від нацистів

Спадкоємці колишнього власника полотна Пікассо «Жінка, що прасує» судяться з Музеєм Гуггенхайма в Нью-Йорку за право власності на картину.

Про це пише The New York Times.

У 1916 році німецький єврей Карл Адлер придбав у власника галереї в Мюнхені картину Пабло Пікассо «Жінка, що прасує». Через 22 роки, коли він та його родина тікали з Німеччини, рятуючись від нацистських переслідувань, він був змушений продати картину.

Тепер кілька далеких родичів Адлера позиваються до суду на Музей Соломона Гуггенхайма, у якому картина перебуває понад 40 років, вимагаючи права власності на неї. У 1938 році Карл Адлер продав шедевр Пікассо за $1 552 — це еквівалентно сучасним $32 тисячам.

«Адлер не позбувся б картини в той час і за таку ціну, якби не нацистські переслідування, яких він та його родина зазнавали», — ідеться в позові.

Поточна оціночна вартість картини становить від 100 до 200 мільйонів доларів — саме таку суму обговорюють позивачі замість фактичного повернення полотна.

Але музей захищає своє право на картину, стверджуючи, що 85 років тому Адлер уклав чесну угоду з галереєю та її тодішнім упорядником Джастіном Танхаузером, а син Карла Адлера Ерік не висловлював жодних занепокоєнь щодо картини чи її продажу Танхаузеру. Тож у Музеї Гуггенхайма претензію вважають безпідставною, адже картина не була вкрадена нацистами, натомість Карл Адлер сам продав її галереї, яку добре знав.

• «Жінка, що прасує» — картина іспанського художника Пабло Пікассо написана у 1904 році, наприкінці «блакитного періоду».
• Картина майже безперервно виставлялася в Музеї Гуггенхайма з моменту її надходження в 1978 році. Вона була згадана у заповіті Джастіна Танхаузера, який допомагав керувати галереєю, що спочатку продала роботу Пікассо Адлеру, а потім викупила її назад.