Депутати литовського Сейму схвалили закон про «дерадянізацію». Що він передбачає?

Депутати Сейму у Литві проголосували за так званий закон про дерадянізацію.

Про це повідомляє LRT.

За цей закон проголосували 103 члени парламенту. Тепер документ має підписати президент.

Що передбачає закон?

• Створює правову основу для демонтажу символів тоталітаризму та авторитаризму з громадських місць, таких як памʼятники, меморіальні обʼєкти, назви вулиць, площ тощо.
• Забороняє згадування людей, які були або є активними учасниками політичних, військових та репресивних структур окупаційної влади.
• Забороняє розміщувати на громадських обʼєктах назви організацій, подій чи дат, які символізують тоталітарні чи авторитарні режими та їхні ідеології. Також під забороною — знаки військової агресії таких режимів проти іншої держави, знаки радянської окупації Литви у 1940—1941 та 1944—1990 роках та нацистської окупації у 1939—1944 роках.

Такі обмеження не поширюватимуться на музеї, архіви, бібліотеки та виставки, що покликані інформувати суспільство про тоталітарні та авторитарні режими та їхні наслідки. Також дозволять використання таких предметів та інформації з метою освіти, науки, професійного мистецтва, колекціонування.

Затверджувати перелік громадських обʼєктів, що пропагують тоталітарні чи авторитарні режими та їхні ідеології, буде литовський Центр досліджень геноциду та опору. Генеральний директор Центру геноциду не пізніше ніж через пʼять робочих днів після висновку цієї комісії має остаточно вирішити, чи треба демонтувати обʼєкт.

Очікують, що закон набуде чинності 1 травня 2023 року.

• Тим часом в Україні теж відмовляються від радянських назв та символів. У Києві вже перейменували 237 обʼєктів. Так, у листопаді Київрада дерусифікувала 12 вулиць столиці, назви яких повʼязані з росією та радянським минулим, наприкінці жовтня — понад 40 вулиць, на початку вересня — близько 40 вулиць. А наприкінці серпня депутати перейменували 95 київських вулиць, площ і провулків.