Хто міг підірвати Кримський міст і як домогтися справедливого суду над путіним. Огляд статей провідних видань світу про війну в Україні 9 жовтня

The Wall Street Journal пише про ймовірний спосіб підриву Кримського мосту та його значення. Деякі експерти, пише видання, поставили під сумнів версію про вибух вантажівки на мосту та вважають, що пошкодження були спричинені пілотованим чи безпілотним судном, або ж підривом розміщених водолазами зарядів. Експерт із мостобудування Девід Маккензі вважає, що на відновлення мосту росії знадобиться кілька місяців. Оскільки рф заборонила рух мостом вантажівок, експерт вважає, що опори мосту також були пошкоджені. Значна пожежа могла вплинути на міцність сталі. Саме через міст росія постачала в Крим основні обсяги пального та продовольства. Після вибуху ціни в супермаркетах півострова суттєво зросли, а так званий губернатор Севастополя ненадовго ввів обмеження на купівлю хліба й борошна та заправку автівок газом. Раніше кремль попереджав про наслідки для Києва, якщо той спробує вдарити по мосту, дмитро медведєв навіть вживав словосполучення «судний день». На думку опитаних виданням західних експертів, конвенційних способів ескалації війни в рф уже не лишилось, тож як відповідь путін може використати тактичну ядерну зброю, чим він погрожував останніми тижнями.

Видання The Economist опублікувало першу частину щоденників анонімного українського військового, який пішов на службу, щоб «зупинити це довбане зло». До лютого він працював у сфері мистецтва, та після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем і врешті опинився на передовій. У щоденниках солдат описує побут під час 28 днів навчання, програму тренувань і свої стосунки з батьками в цей період. Враження від навчання в оповідача неоднозначні: є не дуже корисні лекції, а на важливі практичні курси бракує часу. Один з інструкторів навіть читав лекцію про те, яким прекрасним був Радянський Союз із його дешевим бензином. Утім, більшість викладачів усе ж професійні та піклуються про солдат. Військовий описує складнощі життя в землянці, погане екіпірування, зброю, якій може бути майже 100 років. Він пише, що іноді відчував, як його словниковий запас скоротився до 30 слів військових команд. Попри все це, 28-й день щоденника автор завершує думкою, що він вмотивований іти на передову, адже в березні російські танки були за 60 кілометрів від дому його батьків.

Перспективу справедливого покарання для путіна і його поплічників у розв’язанні війни в Україні у великій аналітичній статті розглядає The Intercept. Видання описує основні шляхи того, як міжнародна спільнота й Україна можуть домогтись у цій сфері легального рішення ― через позов до Міжнародного кримінального суду, позови до місцевих судів чи організацію міжнародного трибуналу. Опитані виданням правозахисники стурбовані тим, що кожен із цих складних шляхів має серйозні вади. Судовими справами в місцевих судах можна притягти до відповідальності виконавців нижчої та середньої ланки, засудження путіна чи шойгу якимсь із, наприклад, київських судів не буде сприйняте міжнародною спільнотою, не кажучи про росію. Міжнародний кримінальний суд може теж зосередитись на маловпливових злочинцях (а їх у будь-якому разі буде дуже багато: лише у вересні українські прокурори задокументували 44 тисячі скоєних росіянами воєнних злочинів). Якщо ж він розглядатиме справу самовільного розв’язання росією війни ― що, на думку численних опитаних The Intercept експертів, є головним злочином ― тут на заваді можуть стати інші країни, які бояться аналогічних судових справ проти себе. Зокрема, Сполучені Штати, яких у безпідставному розв’язанні війни звинувачує Ірак. Третій шлях ― окремий трибунал ― складний в організації, однак потенційно може втілити всі потреби України в справедливості. От тільки для цього доведеться, зокрема, розробити окрему законодавчу базу, що не є швидким процесом. Якщо ж усе вдасться, важливим буде зробити випадок цього правосуддя універсальним, адже випадок України у недавній світовій історії, на жаль, не унікальний, і потреба в подібних трибуналах висока ― просто правозахисники і юристи досі не мають адекватних інструментів притягнути президентів-самодурів до відповідальності.

Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну й розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua