Що у світі писали про війну в Україні 23 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Foreign Policy опублікували аналітичний матеріал про роль соціальних медіа та штучного інтелекту в інформаційній війні росії та України. Дезінформацію давно використовують як зброю, проте аналітики відзначають «новаторство» цієї війни ― перехід до соціальних медіа як основних платформ інформаційної війни. Так, лише за перший тиждень війни відео в TikTok із хештегом #росія зібрали понад 73 мільярди переглядів. Крім росії та України, свої версії подій війни також розповсюджують такі країни, як Китай та білорусь. Вони роблять це через координовані кампанії в соцмережах, які применшують відповідальність рф і просувають антиамериканські та антинатівські погляди. Суміш правдивих і хибних наративів, які транслюють як чиновники, так й окремі користувачі, збільшила вплив соцмереж на динаміку війни, зазначає видання. Ще одна цікава річ ― заборона певних платформ у деяких країнах заважає протидіяти дезінформації. Основна платформа, яка доступна як українцям, так і росіянам, ― це Telegram. Він не має політики цензури чи видалення вмісту, не використовує алгоритми для підвищення рейтингу певних публікацій, отже, і не дозволяє штучному інтелекту ефективно посилювати дезінформацію в цій мережі на відміну від Facebook чи Twitter. Також у матеріалі FP ідеться про інструменти штучного інтелекту, такі як боти та діпфейки, масштаби використання яких роблять моніторинг і видалення всіх фейкових публікацій майже неможливими. Водночас саме соцмережі стали основним джерелом отримання інформації для багатьох людей, що робить їх привабливими для потенційного впливу з боку урядів країн. Наприклад, у російсько-українській війні, пише FP, найбільші соціальні медіа погодилися обмежувати російський контент і набагато менше стримувати офіційну інформацію від української влади.

Нова зброя для України натякає на підготовку до ближніх боїв, пише The Washington Post. Українські офіційні джерела раніше повідомляли про ймовірний контрнаступ для звільнення Херсону, та наразі, пише видання, Україні дечого бракує, щоб втілити план в життя. Для успішного контрнаступу потрібна здатність атакувати з різних відстаней ― й останній пакет допомоги США включає 40 машин для підриву мін, легкі гаубиці, гвинтівки та ракетні пускові установки меншої дальності. Завдяки раніше отриманій далекобійній зброї, зокрема HIMARS, Україна послабила позиції рф у різних місцях, на умовах анонімності повідомив виданню високопоставлений чиновник. Військовий експерт Роб Лі ввважає, що нова поставка не обовʼязково свідчить про підготовку до контрнаступу. Можливо, каже він, список допомоги складали на основі зброї, яка виходить з експлуатації в армії США. На думку експерта, стратегія виснаження може бути більш вигідною для України, аніж масивний контрнаступ.

Філіп Шорт ― біограф, який писав зокрема й про путіна ― написав колонку на The Guardian про мотиви диктатора, повʼязані з Україною. Шорт вважає, що відсутність консенсусу щодо розуміння мотивації путіна є проблемою, адже це не дозволяє визначитися із критеріями перемоги в цій війні чи побачити нариси її фіналу. На початку повномасштабного вторгнення міністр оборони Великої Британії Бен Воллес назвав путіна божевільним, а численні ЗМІ публікували його фото в кінці 6-метрового стола. Шорт вважає, що цей стіл ― театральний реквізит, який мав на меті переконати світ, що від російського лідера можна очікувати чого завгодно, навіть ядерної війни. Тоді ж західні лідери говорили, що путіна непокоїла перспектива демократичної України біля кордонів рф, що й призвело до повномасштабної війни. Коли ж путін згадав про Петра І в одному зі своїх виступів, багатьом стало ясно, що ним керують імперські амбіції, й Україна не останній крок у цьому напрямку. Шорт же вважає, що вторгнення обумовлено іншими міркуваннями. Російський президент був зациклений на Україні вже давно, а після саміту НАТО 2008 року, де обговорювали можливе приєднання України до Альянсу, «його ставлення перетворилося на токсичне», пише Шорт. Ідеться не лише про Україну, вважає автор, адже путін бажає довести, що НАТО не може зупинити росію. Чи зможе кремль означити межі могутності США у війні в Україні, залежить від багатьох факторів, зокрема і від рівня західної підтримки України. У будь-якому разі, резюмує Шорт, ця війна означає кінець світового порядку останніх 30 років.