Що у світі писали про війну в Україні 25 липня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Редакційна колегія The Wall Street Journal пише про наслідки ракетного удару по одеському порту одразу після підписання угоди про експорт українського зерна. Ймовірно, пише колегія, росія підписала угоду через страх, що інакше зобовʼязання супроводжувати українське зерно візьме на себе США. Від угоди росія отримає свої вигоди ― зокрема, можливість експортувати свої продукти та добрива на глобальні ринки, а отже мати додаткові кошти для фінансування війни. Хоча генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш і засудив суботній удар, надії на те, що росія зіткнеться з якимись реальними наслідками, небагато. Україна розірвати угоду не може, бо хоче продати зерно, а також тому, що інакше путін отримає ще один привід звинуватити в продовольчій катастрофі саме Київ. Інший висновок видання ― росія все ще планує отримати контроль над півднем України включно з Одесою, що відкриє коридор до завоювання Молдови. Отже, пише редакційна колегія, Захід має надати Україні більше зброї, бо найшвидший шлях до миру ― це переконати росію, що ціна за війну зростатиме і вона не зможе протриматися довше, ніж Захід.

Forbes описує, як одна українка зі США змогла організувати понад 150 тонн гуманітарної допомоги для України. Те, як волонтери зі всього світу допомагають Україні, достойне увійти в історію як приклад високої організації та солідарності, пише видання. Про військову частину подій довкола України багато писали і говорили: про турецькі дрони Bayraktar, американські системи HIMARS тощо. Forbes же сфокусувалися на еволюції гуманітарної підтримки, яку висвітлювали не так широко. Видання дослідило досвід Revival Foundation, яку заснувала Аксенія Крупенко ― українка, яка мешкає в США. Фундація швидко налагодила збір гуманітарної допомоги в Америці, однак зіткнулася з надвисокою вартістю оперативної доставки вантажу в Україну. Тут у пригоді стала «Укрпошта», яка налагодила партнерство із чартерним авіаперевізником Windrose, щоб вивозити і ввозити поштові відправлення й товари через Польщу, таким чином надаючи підтримку малим і середнім експортерам. Авіакомпанія разом із логістичною фірмою DNIPRO.LLC погодилася пакувати й перевозити допомогу вчетверо дешевше, ніж комерційні перевізники. У Польщі вантаж передається «Укрзалізниці», яка за рахунок «Укрпошти» розвозить гуманітарку Revival Foundation по Україні. Цікаво, що витрати на авіаперевезення покрив колишній міністр оборони Грузії Давіт Кезерашвілі. Стаття робить акцент на соціальних зв’язках і домовленостях, які дозволили цьому проєкту стати таким успішним. Поки великі гуманітарні організації налагоджували бюрократичні процеси, Крупенко відвантажила в Україну 13 літаків із понад 150 тоннами допомоги.

Німецький Der Spiegel пише про долю церков Української православної церкви московського патріархату (УПЦ), які після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну опинилися під перехресним вогнем. Видання розповідає про Петра Павленка, священника однієї з церков Гостомеля, який ховав убитих росіянами мешканців міста в мерзлій землі церковного двору, однак зараз вийти зі складу УПЦ та приєднатися до Православної церкви України (ПЦУ) відмовляється. На думку деяких вірян, залишатися в УПЦ означає визнавати духовне лідерство російського патріарха кирила ― який відверто виправдовує та навіть заохочує російську війну в Україні. Павленко ж говорить, що він не згадує кирила з минулої зими і є справжнім патріотом, а також не вважає керівництво ПЦУ і її таїнства автентичними. Хоча УПЦ і оголосила в кінці травня свою незалежність від москви, вона все одно асоціюється з кремлівською владою. Видання пише, шо проросійські позиції більше поширені серед духовенства та вірян УПЦ. Колишній священник УПЦ Георгій Коваленко говорить, що зараз ця церква є мішаниною з патріотів, любителів «русского міра» та прихильників відродження російської імперії. З початку війни, пише Der Spiegel, близько 500 церков перейшли з УПЦ до ПЦУ. Більшість із них ― у сільських громадах. Ті церкви, які залишаються під крилом УПЦ, побоюються тиску і репресій: деякі місцеві ради в Україні вже говорили про заборону УПЦ. Німецький експерт з теології Ельснер, із яким поговорило видання, вважає розпалювання ворожнечі до УПЦ нерозумним, адже воно допомагає путіну просувати наратив «спасіння православних від утисків» в Україні за допомогою своєї «спецоперації».