Що у світі писали про війну в Україні 28 червня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Виділити гроші на підтримку України, зокрема збройну, мають найбагатші люди світу, переконана колумністка впливового видання Foreign Policy Елізабет Броу. Адже вони теж страждають від російської агресії ― через економічну нестабільність, інфляцію та можливий голод. Затяжна війна лише поглибить ці проблеми для світу ― і для його багатіїв теж. Тож вони безпосередньо зацікавлені в якнайшвидшому завершенні війни перемогою України. Наразі уряд США виділив понад $25 мільярдів на зброю для Києва, Британія ― $2,5 мільярда, Німеччина та Польща ― ще по мільярду. На тлі економічних проблем це щедрий внесок ― при цьому йдеться лише про зброю, а є ще мільярдні витрати на гуманітарні потреби. Ця сума ― дрібниця для доларових мільярдерів світу, чиї сукупні статки сягають $12,7 трильйона. Капітал лише Безоса становить $171 мільярд ― він міг би легко придбати вдосталь зброї для України. Надихнутись може прикладом литовців, які із суттєво меншими статками швидко зібрали на дрон для України, що вже виконує бойові завдання. «Це дуже вигідна угода, панове мільярдери, адже українці зроблять усю роботу самі. Лише дайте їм чим. І потім ви спокійно продовжите багатшати», ― запевняє авторка.

Редакція Financial Times пише про плани НАТО збільшити свою присутність у країнах Балтії, частково повернувшись до моделі свого існування часів холодної війни. Тобто зосередити свою увагу на здатності швидко й ефективно захищати союзні території. Альянс планує розширити свої сили швидкого реагування із 40 тисяч до 300 тисяч осіб, які будуть готові розгорнутись у певних місцях протягом кількох годин після ворожої атаки. Мета цих кроків ― переконати путіна, який, очевидно, не вважає оборону Альянсу в Балтії реальною, що НАТО буде повністю відстоювати безпеку всіх своїх членів. Це потребуватиме значних зусиль і витрат, проте, схоже, лише такі заходи мають шанс запобігти немислимому, резюмують автори статті.

Associated Press опублікували роз’яснювальний матеріал про те, як працюватиме заборона «Великої сімки» на купівлю російського золота. Золото є другим найбільш прибутковим експортом рф після енергоносіїв, а майже 90% експорту припадає на країни G7, тому ця заборона коштуватиме росії приблизно $19 мільярдів доходу на рік. За словами Кріса Віфера, аналітика російської економіки, хоча інші країни все одно зможуть купувати російське золото, заборона G7 вплине на здатність кремля отримувати експортні доходи. Заборона на золото також є ще одним способом блокувати зв’язки між світовою та російською економіками, і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вважає, що вона «вдарить безпосередньо по російських олігархах і по серцю військової машини путіна».