Новини

Що у світі писали про війну в Україні 26 травня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Автор:
Саша Свердлова
Дата:

Getty Images / «Бабель»

The Guardian пише про групу анархістів з України та з-за кордону, які вирішили долучитися до опору росії. Видання поспілкувалося з кількома анархістами, які розповіли про свої причини боротися і як вони збігаються з їхніми поглядами. Українські ліві активісти — відносно невелика група, а її анархістська складова ще менша. Водночас історично цей рух має глибоке коріння в українській історії: The Guardian згадує Нестора Махна та його послідовників, які разом сформували один із найвідоміших анархістських рухів у світі. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну близько ста анархістів вступили до Збройних сил України. Іще кілька десятків прибули з-за кордону як для збройної боротьби, так і для допомоги в якості фельдшерів. Зусилля групи скоординовані, також у ній є суворий процес перевірки: новоприбулі мають довести, що розуміють, за що борються. Попри вкорінений в Україні негатив щодо прихильників лівих рухів, пов’язаний з радянським комунізмом і «антифашистським» виправданням путіним свого вторгнення в Україну, анархісти борються за свободу та проти тоталітаризму, залишаючи внутрішні суперечки на повоєнний час.

Президент рф путін повторює помилки своїх радянських попередників, пише ізраїльське видання Haaretz. За даними видання, путін зневажає останніх лідерів СРСР за провал імперії та успадковану від Сталіна систему репресій. Проте він іде їхнім же шляхом. По-перше, путін не може усвідомити обмеженість режиму, який ґрунтується на страху. Лояльність населення до нього, набута за рахунок державних ресурсів, не означає сильної армії чи ефективної розвідки. У підсумку значна частина армійського бюджету опинилася в кишенях чиновників з міноборони. Так само, як це було в Афганістані у 1980-х роках. Більше того, так само, як і радянські лідери, путін живе в омані, що «васальні держави» охоче жили б у тіні москви. Лідер рф вважає себе послідовником Сталіна і його «Великої Вітчизняної війни», але насправді російське суспільство корумповане і, за великим рахунком, не функціонує як суспільство. Деякі західні лідери, включно з Ізраїлем, усе ще перебільшують владу і «стратегічний геній» путіна, тому і закликають Україну відмовитися від своїх територій в обмін на мир. Вони не розуміють, що путіну просто байдуже, скільки росіян ще загинуть на фронті й чи спричинить він глобальну продовольчу кризу. Адже він просто не в змозі усвідомити, що його спроба повернути стрілки годинника провалилася.

The War Zone досліджує, що стоїть за рішенням росіян розконсервувати й перекинути в Україну застарілі танки Т-62: нещодавно вони були сфотографовані на південному сході нашої країни. Т-62 був розроблений у 1960-х роках, у моделі низька скорострільність і проблеми з прицілюванням основної гармати. На початку 1980-х років у танків було модернізовано систему управління вогнем, а також покращено броню, ці модернізовані танки й розгорнули в Україні. Крім того, що це дуже застаріла модель, ці танки зазвичай зберігались у жахливих умовах, іноді навіть під відкритим небом. Видання перелічує кілька причин, які могли спонукати кремль «дістати ці танки з могильників» та вивести їх на передову в Україні. По-перше, завдяки роботі українських безпілотників, артилерії та протитанкових ракет у росіян меншає сучасніших танків ― Т-72, ​​Т-80 та Т-90 ― і росія має це якось компенсувати. По-друге, здатність росії зберігати свої сучасніші танки в робочому режимі під питанням після скорочення поставок їх ключових компонентів через запровадження санкцій. По-третє, росія використовувала ці танки в Афганістані, Чечні, Грузії та Сирії, спираючись не на якість, а на кількість. І, схоже, в Україні у них та сама стратегія. Загалом, пише The War Zone, це яскрава ознака того, що українські сили досягли у знищенні важкої бронетехніки росії чималих успіхів.