Що у світі писали про війну в Україні 17 травня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Редакційна рада The Washington Post пише про можливі наслідки провалу путінського плану Б. Оскільки російські війська відступили з Харкова та зосередилися на Луганській області, шанси кремля досягти хоч якихось зі своїх цілей стають примарними. Захід прагне скоротити час війни, тому може використати теперішній момент, щоб домовитися про припинення вогню між Україною та росією. Проте ризики послаблення тиску на путіна, перш ніж він зазнає повної поразки, а можливо, навіть і тоді, занадто високі. За словами директора національної розвідки США Авріл Хейнс, путін, найімовірніше, готується до тривалої війни та не відмовиться від своїх цілей за межами Донбасу. Отже, він лише використає переговори, щоб затягнути час і, схоже, розраховує на те, що ЄС і США послаблять санкції у відповідь на інфляцію та дефіцит продовольства. Натомість Захід повинен чітко стояти на своїх позиціях, щоб план путіна не спрацював.

Демократи та республіканці об’єдналися, щоб розширити юрисдикцію закону США про воєнні злочини у відповідь на російське вторгнення в Україну, пише The New York Times. Лідери обох партій планують внести зміни до закону 1996 року, щоб його можна було застосовувати й щодо воєнних злочинів, скоєних в інших країнах, де громадяни США не є сторонами конфлікту. Мета цих змін ― завадити тому, щоб США стати безпечним місцем для воєнних злочинців, і подати сигнал світу, що Америка не толеруватиме такі злочини. Дія подібних законів, наприклад у Німеччині, поширюється на всі країни світу. У 1996 році такий підхід у США не здавався вдалим, адже політики переживали, що він призведе до проблем у міжнародних відносинах. Нові правки до закону дозволять цього уникнути. Щоб застосувати закон, генеральний прокурор у кожному конкретному випадку має підтвердити, що це служить «інтересу громадськості та є необхідним для забезпечення основоположної справедливості».

Гросмейстер Гаррі Каспаров написав колонку на The Wall Street Journal, в якій стверджує, що ізоляція путіна та позиція сили щодо нього є єдиним способом вгамувати російського диктатора. Каспаров давно вважає путіна російською проблемою, і переконаний що саме росіяни повинні його усунути. Водночас Захід має перестати йому допомагати. «Кожен телефонний дзвінок, який узаконює його владу, кожен кубометр газу і кожен барель нафти, імпортованої з росії, є рятівним колом для диктатури, яка вперше настільки хитка», ― пише Каспаров. Звичайно, було б краще, якби західні лідери усвідомили це раніше ― наприклад, після російського вторгнення у Грузію у 2008 році. Однак тоді Захід вирішив, що краще підтримувати економічні зв’язки з росією, аніж допомогти Тбілісі. Потім західні лідери закрили очі на анексію Криму і навіть на втручання кремля у вибори у Великій Британії та США. Тепер настав час, коли підтримки оборони буде недостатньо для України. Каспаров закликає західних лідерів допомогти Україні контратакувати та перемогти, відвоювавши всю територію, і далі посилювати санкції проти кремля, попри ціну.