Що у світі писали про війну в Україні 12 травня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

The New York Times пише про вирішальне значення своєчасного постачання в Україну важкої артилерії під час нинішньої фази війни. Видання посилається на військових аналітиків, які вважають, що точність, кількість і уражальна здатність далекобійної зброї визначать результат протистояння на даному етапі. На сьогодні фронт перебуває у стагнації: рф атакує відкриті місцевості, щоб знищити українські позиції, а потім посилає бронетехніку, яку українці нищать протитанковою зброєю малої дальності. Україна не може просуватися далі, оскільки покладається на невеликі підрозділи піхоти з малою чисельністю бронетехніки. Український наступ стане можливим тоді, коли прибуде західна далекобійна артилерія. Тоді, під артилерійським прикриттям, піхота зможе просунутися далі. Наразі ж низка невеликих українських форпостів, як-от 17 танковий полк, затиснутий між двома полями в ряду дерев, прагнуть вижити в очікуванні західної підтримки.

The Economist пише, що українській економіці буде важко пережити тривалу війну після вимушеного призупинення всього морського експорту. Водночас є багато причин не панікувати: довоєнна українська економіка зростала майже на 7%, ціни на експорт зерна, чавуну та сталі були високими, а дефіцит бюджету торік становив менше 3% ВВП. Борг України перед війною становив менше 50% ВВП ― більшість урядів про цей показник можуть лише мріяти. Навіть після майже трьох місяців війни Україна досить добре тримається в економічному плані. Оскільки багато українських систем є цифровими, а інтернет працює навіть на окупованих територіях, пенсії та зарплати все ще виплачуються. Більшість підприємств усе ще платять зарплату, а дохід бюджету від податку на зарплату зменшився лише на 1%. Тим не менше, війна дорого обійдеться Україні — згідно з прогнозами, український ВВП цьогоріч скоротиться приблизно на 45%. Кожен місяць війни коштує Україні близько $5 мільярдів. Хоча західні союзники допомагають Україні, ця допомога не врятує економіку. Якщо війна триватиме ще 3—4 місяці, Україні доведеться підвищувати податки та скорочувати витрати. Попри те, що українським аграріям вдалося засіяти близько 80% посівних площ, експорт зерна буде величезною проблемою, оскільки Росія блокує роботу українських портів.

Foreign Policy пропонує ще один спосіб підтримати Україну, щоб вона могла вижити та відродитися у воєнні та повоєнні часи. Оскільки Україна зіткнеться з руйнівними економічними наслідками російського вторгнення, хорошим способом підтримати країну для міжнародних компаній є укладення контрактів з українськими постачальниками. Зокрема, видання закликає наймати компанії та постачальників у технологічній галузі, яка стрімко розвивалася в Україні до війни. Кореспонденти Foreign Policy поспілкувалися з кількома українськими ІТ-компаніями, які застосували різні стратегії для продовження роботи, і ці стратегії спрацювали: за даними IT Асоціації України, у 77% компаній вийшло під час війни залучити нових клієнтів. За перший квартал 2022 року галузь отримала понад $2 млрд експортних надходжень. Окрім позитивного впливу на економіку України, сфера ІТ також допомагає у розробці інструментів, які сприяють оборонним та гуманітарним потребам держави. Тому гарний спосіб підтримати Україну — винайняти українців на роботу, зокрема, через нові платформи UA Talents, Ease Work, Hire for Ukraine, EmployUkraine та Imagine Ukraine.

Поляки на фоні російського вторгнення в Україну стурбовані станом своїх бомбосховищ, пише The Wall Street Journal. Протягом останніх 30 років польські бомбосховища не працювали, але тепер поляки просять владу знову відкрити та оновити бункери. Згідно зі звітом за 2017 рік, у Польщі близько 40 тисяч сховищ, які можуть вмістити менше 3% від загальної кількості населення, однак у більшості з них не функціонують системи фільтрації повітря. Інша проблема полягає в тому, що багато сховищ зараз використовуються непрофільно ― навіть як житло.