Рада змінила правила виборів ректорів. Вони будуть більше схожі на політичні

Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який змінює процедуру виборів ректорів закладів вищої освіти.

За відповідний документ проголосували 322 нардепи.

«Законом уточнено процедуру виборів керівника закладу вищої освіти, встановлення їх результатів та конкретизовано умови для проведення повторного конкурсу на заміщення посади керівника закладу вищої освіти», — зазначають у парламенті.

Згідно з новими правилами, обраним ректором вважається той, хто у першому турі отримав понад 50% голосів тих, хто мав право брати участь у виборах, а у другому турі — понад 50% тих, хто голосував.

Якщо жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів у першому турі, то через 7 днів призначається другий тур виборів.

• Цей документ було ухвалено після юридичної колізії на виборах ректора КНУ імені Тараса Шевченка. У другому турі виборів найбільше голосів отримав проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат філософських наук Володимир Бугров. Бугров набрав 1 839 голосів (47,59%). А його опонент — директор Інституту геології Сергій Вижва — 450 голосів (11,65%). Жодного кандидата не підтримали 116 виборців. Загалом в університеті 3 864 виборці. Але явка в другому турі виборів становила 62,94% (2 432 людини).
• За статутом КНУ та постановою уряду, переможцем у другому турі вважається кандидат, який набрав більше 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (Бугров у цьому випадку набрав 75,6% голосів). Однак за законом «Про вищу освіту», Міністерство освіти має право укласти контракт строком на 5 років з «особою, яка набрала понад 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах» (у цьому випадку Бугров набрав 47,59% голосів). Таким чином, є суперечність між законом та постановою уряду і статутом КНУ.
• Зрештою наприкінці грудня Міністерство освіти та науки призначило нові вибори ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вони відбудуться 17 березня 2021 року.