Чотири ванни на день — стільки води потрібно для виробництва електроенергії на одного європейця

Альтернативні джерела енергії стануть популярнішими, коли політики почнуть серйозно враховувати обсяги води, необхідні для забезпечення електроенергії, пише Bloomberg з посиланням на результати, опубліковані Обʼєднаним дослідницьким центром Європейського Союзу.

Дослідники закликають звернути пильнішу увагу на кількість води, що використовується традиційними електростанціями, а також при видобутку газу. Для виробництва електрики, яку середньостатистичний мешканець Європи використовує за день, потрібно понад 1300 літрів води — достатньо, щоб заповнити чотири ванни.

«Для того, щоб ЄС збільшив частку відновлюваних джерел енергії у своєму енергопостачанні, йому необхідно розробити політику, що враховує використання води в джерелах енергії», — пишуть дослідники в галузі водного господарства та енергетики на чолі з Деві Ванхемом. Вони кажуть, що сонячна, вітрова та геотермальна електростанції використовують невелику частку води порівняно з тим, скільки її споживається традиційними тепловими електростанціями.

Отримані дані звертають увагу на зростаючу конкуренцію за водні ресурси між домашніми господарствами, промисловістю і сільським господарством. Посилення цієї конкуренції призводить до кліматичних змін.

Для використання вугілля, нафти і атомної енергії як основних джерел світла й тепла йде близько 30% води, яку споживають європейці. Це можна порівняти з 1,7%, необхідними для забезпечення відновлюваних джерел енергії, серед яких сонячна, вітрова, геотермальна та гідроенергетика.

Дослідники вивчили дані про споживання та виробництво енергії з 28 країн ЄС та доповнили їх інформацією про зміну клімату і водні ресурси.

• Дослідники стверджують, що зміна клімату і зростання населення можуть призвести до дефіциту води на землі, і це не зможе компенсувати навіть ефективне використання води в муніципальних і промислових секторах.
• Циклічні зміни клімату в північній півкулі Землі не спричинені безпосереднім впливом сонячних циклів активності — такого висновку дійшли вчені з Колумбійського університету.
• У Києві 2018 рік став одним з 10 найтепліших за всю історію спостережень, повідомляють кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.