Кривава неділя 1972 року: у Північній Ірландії через півстоліття судять британського десантника за розстріл демонстрантів

У Північній Ірландії перед судом постав колишній боєць 1-го батальйону парашутного полку Великої Британії, який брав участь у розстрілі колони демонстрантів у 1972 році в місті Лондондеррі. Інцидент в історії отримав назву «Кривава неділя» (Bloody Sunday).

Як пише The Sun, «солдата F» звинувачують у вбивстві Джеймса Рея та Вільяма Мак-Кінні та замаху на життя Майкла Квіна, Джо Мехона, Патріка ОʼДоннелла та Джозефа Фріля.

У справі також фігурують 16 десантників, які брали участь у тому інциденті та двоє членів «офіційної ІРА» (бойового крила Ірландської республіканської армії). Проте суд не розглядає їх винуватцями трагічних подій, оскільки доказів їх провини у слідства недостатньо.

Під час судового процесу на місце розстрілу у місті вийшли на демонстрацію родичі вбитих та учасників тих подій. Вони співали пісні та йшли з портретами загиблих. Родичі чекають на рішення суду, але розчаровані тим, що до відповідальності притягнуто лише одну людину.

У той же час, спілка британських ветеранів «Справедливість для Північної Ірландії» висловила обурення тим, що солдата судять через стільки часу. Голова союзу Алан Баррі заявив, що судити навіть одного солдата несправедливо, коли близько 200 членів ІРА «були очищені від своїх минулих злочинів».

«Це дуже однобоко. Жоден солдат не повинен бути звинувачений. Це сталося 47 років тому, необхідно провести лінію на піску і люди повинні йти далі [...]. Це ганьба. Скільки йому років? Йому буде за сімдесят. Я хочу знати, чому ІРА не переслідується», — сказав він.

Міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон і премʼєр-міністр Тереза Мей заявили, що уряд надасть правову підтримку десантникам. «Ми в боргу перед тими солдатами, які мужньо служили і встановлювали мир у Північній Ірландії», — сказав Вільямсон.

Що таке Кривава неділя?

Подія сталася 30 січня 1972 року в районі Богсайд північноірландського міста Деррі (воно ж Лондондеррі). В той день солдати 1-го батальйону парашутного полку під командуванням підполковника Дерека Вілфорда і капітана Майка Джексона розстріляли демонстрацію місцевих жителів, які прийшли на марш Асоціації на захист цивільних прав Північної Ірландії. 13 беззбройних демонстрантів, включаючи шістьох неповнолітніх і одного священика, були вбиті. Пʼятеро з убитих були застрелені в спину.

Британські військові заявили після, що зчинили стрілянину для самооборони, оскільки побачили серед юрби озброєних бійців ІРА. У ніч після кривавих подій ірландська молодь почала масово вступати в ряди ІРА, щоб помститися британцям.

Перше офіційне розслідування у 1972 році дійшло висновку, що винними в трагедії були самі демонстранти. У 1998 році після вимог родичів убитих розслідування поновили. Воно тривало 12 років і в червні 2010 року комісія визнала, що «стрільба британських солдатів у демонстрантів не мала законних підстав». Тодішній премʼєр-міністр Девід Кемерон приніс вибачення сімʼям загиблих і заявив, що загибель людей від рук британських солдатів неможливо виправдати.

Ця подія є однією з найбільш значущих в історії етнополітичного та релігійного конфлікту між ірландцями та британцями.

• 5 березня три саморобних вибухових пристрої виявили біля вокзалу «Ватерлоо» і в будівлях лондонських аеропортів «Хітроу» та «Лондон-Сіті». Це паралізувало транспортну мережу міста. 6 березня конверт з бомбою знайшли в Університеті Глазго. Поліція повʼязала посилку з трьома відправленими раніше. Жодна з них не вибухнула.
• 12 березня група Ірландської республіканської армії (ІРА) взяла на себе відповідальність за розсилку конвертів з вибуховими пристроями.