«Російська пральня». У Німеччині вилучили нерухомість і кошти на 50 млн євро у справі про відмивання грошей з Росії

Правоохоронці Німеччини конфіскували нерухомість і гроші загальною вартістю 50 млн євро в рамках розслідування схеми з відмивання грошей із Росії, повідомляє Deutsche Welle.

Справа розслідується у звʼязку з найбільшою схемою, що отримала назву «Ландромат», або «Російська пральня», завдяки якій через банки в Латвії і Молдові з Росії були виведені $22 млрд.

У межах справи конфісковані чотири будинки в баварських містах Нюрнберг, Регенсбург, Мюльдорф-на-Інні й гессенському Швальбасі-на-Таунусі. Також слідчі вилучили 6,7 млн євро в двох німецьких агентствах нерухомості і ще 1,2 млн євро на рахунку в одному з банків Латвії.

Розслідування ведеться проти трьох підозрюваних, які володіють у федеральних землях Баварія та Гессен нерухомістю на 40 млн євро. Громадянство, стать і вік підозрюваних, а також інші деталі справи не називають.

Що таке «Російська пральня»?

Імовірно — найбільша в історії операція з відмивання грошей. Про цю схему стало відомо в 2014 році завдяки розслідуванню Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). Журналісти вважають, що до схеми були залучені близько 500 осіб, у тому числі олігархи, банкіри та особи зі звʼязками в ФСБ.

Зловмисники реєстрували за кордоном дві підставні фірми, справжні власники яких ховалися за ланцюжком офшорів. Потім обидві фірми підписували фіктивний договір позики, гарантом якого виступали комерційні структури з Росії. Пізніше позичальник оголошував себе банкрутом, тому зобовʼязання з повернення боргу автоматично переходили до російських компаній.

Оскільки на чолі фірм стояв громадянин Молдови, позови мали розглядатися в тамтешньому суді. Судді підтверджували наявність заборгованості і видавали розпорядження стягнути з гарантів необхідну суму. Судові пристави, які також були задіяні у схемі, відкривали рахунки в молдовському банку Moldindconbank, куди російські компанії повинні були перевести гроші, таким чином закриваючи фіктивний борг.

Після цього гроші переправляли на рахунок «компанії-кредитора», для відкриття якого вибирався латвійський банк Trasta Komercbanka. Таким чином легалізовані молдовським судом кошти опинялися на території ЄС.