«Росія і Україна мають відійти від логіки «ти — мені, я — тобі». Головні тези інтервʼю генсека ОБСЄ

Генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер в інтервʼю німецькому виданню Neue Osnabrücker Zeitung розповів, як ситуація на Донбасі впливає на глобальну безпеку Європи, про перспективи конфлікту між Україною й Росією, а також чи може Євросоюз визнати Крим російським. Про що ще говорив Гремінгер, переказуємо у пʼяти тезах.

Донбас та загострення конфлікту між Україною і Росією

У мене є побоювання, що може виникнути ланцюгова реакція. Там, де у них виникають окремі осередки, де спалахує полумʼя, одного разу, мимоволі, відбудеться ескалація. З окремих осередків вогню може розгорітися величезна пожежа.

Небезпечними точками є анексований Крим, лінія розмежування на Донбасі, а також зростаюча напруженість у Азовському регіоні.

Це дуже складна ситуація [...] Вона вписується в більш широку картину україно-російських відносин з низкою інших питань: законопроект про мову й освіту, прагнення до незалежності Української Православної Церкви, невирішені проблеми окупованого Криму, незаконні вибори у двох «республіках» і ситуація уздовж лінії зіткнення на Донбасі. Знову і знову відбуваються провокації з обох боків. Завжди ми бачимо — ситуація застійна, або вона повільно розгойдується.

Як уникнути ескалації

Першим гарним жестом для деескалації конфлікту на Донбасі може стати те, що Росія звільнить 24 затриманих моряків і віддасть три конфісковані кораблі. Росія і Україна мають нарешті відійти від логіки «ти — мені, я — тобі».

Роль переговорів у «нормандському форматі»

Ми зробили досить послідовні політичні послання Сергію Лаврову (глава МЗС РФ). Але він явно мав вказівку не йти на поступки. Я також хотів би, щоб знову був даний політичний імпульс з боку так званої «нормандської четвірки» (Німеччина, Франція, Україна та Росія). Але на жаль, зараз ми далекі від цього.

Гремінгер додав, що не очікує серйозних результатів у мирних переговорах у найближчому майбутньому, оскільки «політична воля для примирення просто відсутня».

Чи може Європа визнати Крим російським

Коли ми в ОБСЄ обговорюємо ситуацію в Україні, ми завжди говоримо не тільки про кризу всередині країни, але й навколо неї. Якщо ми говоримо про Україну, то ми маємо на увазі й Крим. Є проблематика невизнаних республік у Східній Україні, але є і кримська проблематика. Врешті для обох проблем має знайтися рішення... [...] Це вимагає готовності обох сторін конфлікту, це все що я можу сказати з даного питання.

Загрози безпеки в Європі та недовіра між союзниками

Загалом ситуація з безпекою в Європі спричинює занепокоєння, оскільки існує напружена обстановка і непередбачуваність ключових гравців, такого не було десятиліттями. Існує абсолютна недовіра між головними гравцями у євроатлантичній безпеці, тобто між Росією і США, а також іншими західними державами. Наші спостерігачі фіксують щоразу більше порушень. Авіація над Балтикою або кораблі в Прибалтиці наближаються на небезпечну відстань, майже стикаються. Такі військові ризики мають бути зведені до мінімуму, за рахунок використання інструментів ОБСЄ, дипломатії та форумів, а також контактів між військовими.

• Президент Росії Володимир Путін заявив, що ситуація з українськими моряками в Керченській протоці була «політичною провокацією», розрахованою на підняття рейтингів перед виборами президента.
• Сенатори США Рон Джонсон, Річард Дурбін і 39 їхніх колег винесли резолюцію, що закликає до багатонаціональної операції для вільного судноплавства у Чорному морі та скасування будівництва газопроводу «Північний потік-2» у відповідь на агресію Росії в Керченській протоці і Азовському морі.
• Україна запросить ОБСЄ та інші міжнародні організації для супроводу кораблів, які будуть перетинати Керченську протоку. Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україна і далі відправлятиме кораблі через Керченську протоку.