В Ізраїлі стартували парламентські вибори, які вважають найважливішими за десятиліття. Хто склав конкуренцію Нетаньягу та які прогнози

Вранці 27 жовтня в Ізраїлі почалися перші вибори до парламенту (Кнесету) після нападу ХАМАС у 2023 році. Аналітики називають ці вибори найважливішими для країни за останні десятиліття.

Про це пишуть Bloomberg, BBC, Reuters та The New York Times.

Голосування почалось о 07:00 і закінчиться о 22:00. Ввечері зʼявляться перші результати екзит-полів. Остаточні підрахунки очікуються до 30 жовтня, а офіційні результати виборів опублікують через тиждень — 4 листопада.

Про виборчу систему Ізраїлю

Місця в 120-місному Кнесеті розподіляються за пропорційною системою між національними партійними списками, причому партії повинні подолати барʼєр у 3,25% голосів виборців, щоб потрапити у парламент.

Після остаточного підрахунку голосів президент Ісаак Герцог проведе консультації з лідерами партій щодо того, кого вони хочуть бачити премʼєр-міністром, а потім обере кандидата, який, на його думку, має найбільші шанси на формування уряду. Цей кандидат має до 42 днів, щоб сформувати уряд.

Жодна партія в Ізраїлі ніколи не здобувала абсолютної більшості, тому уряди формуються на основі коаліції партій, а переговори про формування уряду часто тривають тижнями. Кожне місце в Кнесеті має значення, і невеликі партії можуть мати великий вплив, стаючи вирішальною силою.

Головні опоненти на виборах

Головними опонентами на виборах вважаються чинний премʼєр Біньямін Нетаньягу та його партія «Лікуд» і колишній начальник Генерального штабу армії Гаді Айзенкот, який очолює найбільшу опозиційну партію «Яшар».

Багато хто вважає ці вибори референдумом щодо Біньяміна Нетаньягу. Він не зміг досягти обіцяної «повної перемоги» у війнах Ізраїлю та не взяв на себе відповідальності за провали безпеки перед нападом ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Нетаньягу також критикують за звільнення ультраортодоксальних євреїв від військової служби та спроби обмежити повноваження Верховного суду.

Його партія «Лікуд» — права політична сила, яка спирається на підтримку традиційних і робітничих єврейських громад. За останні 49 років вона перебувала при владі понад 34 роки, з них 19 — за Нетаньягу.

Сам Нетаньягу, якому висунули звинувачення в корупції та видали міжнародний ордер на арешт у зв’язку з війною в Газі, обіцяє «довести справу до кінця» у війнах Ізраїлю та не допустити створення палестинської держави.

Гаді Айзенкот певний час входив до військового кабінету Нетаньягу під час війни в Газі. У цій війні загинули його син і двоє племінників. Рік тому Айзенкот створив власну партію «Яшар» і став головним суперником Нетаньягу. У своїй програмі він, серед іншого, підтримує вимоги розслідувати безпекові провали, які передували нападу 7 жовтня.

Айзенкот виступає проти створення палестинської держави в найближчій перспективі. Він також підтримує більш стримане розширення ізраїльських поселень на Західному березі Йордану та обіцяє боротися з насильством з боку поселенців.

Які ще політсили беруть участь

Опозиційні партії:

• «Разом» — союз центристської, світської та ліберальної партії «Єш Атід» і правого націоналіста Нафталі Беннета. Виступає проти Нетаньягу, за розширення призову ультраортодоксальних євреїв до армії та розслідування провалів під час нападу 7 жовтня.
• «Наш дім Ізраїль» — права світська партія Авігдора Лібермана. Дотримується жорсткої позиції в питаннях безпеки, виступає проти посилення впливу ультраортодоксальних релігійних лідерів. Розірвала союз із Нетаньягу.
• «Демократи» — лівоцентристська партія Яїра Голана, створена на основі залишків двох лівих сил (Ізраїльскої Лейбористської партії та МЕРЕЦ). Виступає за світську й ліберальну державу та створення двох держав для врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Партії, які підтримують Нетаньягу:

• «Єврейська сила» — ультраправа ультранаціоналістична партія Ітамара Бен-Гвіра, відома антиарабською риторикою. Виступає за виселення палестинців із сектора Гази під виглядом «добровільної еміграції».
• «Релігійний сіонізм» — ультраправа націоналістична партія Бецалеля Смотрича. Виступає за розширення ізраїльських поселень на окупованому Західному березі Йордану, фактичну анексію цієї території та постійну окупацію й заселення Гази євреями.
• «Народ Ізраїлю» («Амха Ісраель») — права партія колишнього бригадного генерала Офера Вінтера, яка підтримує Нетаньягу. Виступає проти звільнення ультраортодоксальних євреїв від військової служби та за «добровільну еміграцію» палестинців із Гази.
• ШАС — ультраортодоксальна релігійна партія, яка представляє передусім євреїв-сефардів і мізрахімів — вихідців із Близького Сходу та Північної Африки. Зосереджена на захисті релігійних традицій і соціальних інтересів своєї спільноти.
• «Єдиний юдаїзм Тори» — союз ультраортодоксальних партій, які представляють євреїв із релігійними традиціями східноєвропейського походження. Виступає за збереження релігійного способу життя, державні субсидії для своєї спільноти та звільнення ультраортодоксів від військової служби. Традиційно підтримує Нетаньягу, хоча союз слабшає.

Арабські партії:

• «Обʼєднаний арабський список» — ісламістська партія Мансура Аббаса, яка виступає за співіснування арабів і євреїв та прагматичну участь арабської меншини в ізраїльській політиці. У 2021 році вперше увійшла до урядової коаліції Ізраїлю. Якщо єврейські опозиційні партії припинять свій опір вступу до коаліції з арабською партією, Аббас може зіграти вирішальну роль в усуненні Нетаньягу.
• «Обʼєднаний список» — альянс трьох партій, які представляють палестинських громадян Ізраїлю. Обʼєднує різні ідеологічні течії, зокрема комуністичну та палестинську націоналістичну. Головна мета — мобілізувати арабських виборців і посилити їхнє представництво в парламенті.

Прогнози

Очікується, що близько десятка партій подолають виборчий бар’єр і пройдуть до Кнесету. Опитування стабільно прогнозують мінімальний розрив між головними політичними блоками — «Лікудом» Нетаньягу та «Яшаром» Айзенкота. Жоден із них, імовірно, не набере достатньо голосів, щоб отримати більшість у парламенті — щонайменше 61 місце, необхідне для формування уряду.

Після виборів можуть початися складні переговори, які триватимуть тижнями, а можливо, доведеться проводити й повторні вибори. У цей час Нетаньягу може залишатися виконувачем обов’язків прем’єр-міністра в перехідному уряді. Це потенційно дозволить йому знову атакувати Іран, як погрожували і він, і президент США Дональд Трамп, — і відновити війну, яка останні кілька місяців була на паузі.

Арабська меншина Ізраїлю, чисельність якої становить близько 20% населення країни, може несподівано відіграти вирішальну роль у формуванні уряду. Очікується, що явка серед арабських виборців буде вищою, ніж на попередніх виборах. Дві арабські партії Ізраїлю запропонували підтримати уряд на чолі з Айзенкотом, хоча деякі його союзники заявили, що не увійдуть до уряду, який залежатиме від підтримки арабських партій.