«Щоб працювати з військовополоненими, українці придушують почуття до ворога». Світові медіа про війну 26 жовтня

«Протягом двох років єдині росіяни, яких бачив Олег, намагалися вбити його в бою. Тепер сотні з них оточують його, з його власного вибору, в таборі для російських військовополонених», — так починається текст The New York Times про шістьох українців, які мають придушувати власні почуття, працюючи в таборі для російських військовополонених у Львові.

Перший герой тексту — Олег — отримав поранення на полі бою. Він розповідає, що погодився на цю роботу, аби зрозуміти, чи проживе все своє життя з ненавистю до них. У перший день він здивувався, що не відчував гніву, а потім почав деяким співчувати — проте забороняє собі відчувати будь-яку прихильність. Чоловік приховує свою роботу в таборі у Львові від усіх, окрім дружини. Його брати і племінники досі воюють на передовій, і він не може їм сказати, що піклується про полонених росіян.

Другий герой — Іван, який у 2022 році допомагав створювати перший табір, а згодом табір у Львові, розповідає, що від самого початку війни зустріч з російськими полоненими для всіх була дискомфортом і «кожен мав перетнути певну внутрішню межу».

Роман у таборі відповідає за харчування. Коли Роман уже тут працював, двоюрідний брат його дружини загинув у бою, і чоловікові довелося взяти відпустку, аби «емоційне полумʼя хоч трохи згасло». Повернувшись до роботи, він мінімізував спілкування з увʼязненими. Олексій, який родом з Донеччини, тримає не лише емоційну а й фізичну дистанцію — каже, що знаючи, які перед ним люди, краще триматись подалі. Табірний медик Роберт дистанціюватись не може. Він дізнався, що його пацієнтами будуть росіяни, лише коли прийшов на перший випробувальний день, і спочатку постійно запитував себе, чи не зраджує свою країну, друзів в армії та вбитих співвітчизників. Із часом внутрішня боротьба вщухла, але не повністю: він намагається не думати, що росіяни, яких він лікує, можуть повернутися на поле бою.

Останній герой — Марʼян — керує майстернею, де бранці плетуть меблі. У майстерні повно гострих лез, але він не почувається в небезпеці і під час перекурів питає в росіян про їхніх дружин і дітей. Марʼян каже, що часто йому їх шкода.

Україна докладає всіх зусиль, щоб бути протилежністю Росії в поводженні з бранцями. Адміністрація табору чітко дає зрозуміти, що жорстоке поводження заборонено. Туди регулярно приїжджають представники ООН, Червоного Хреста, журналісти і бачать дотримання норм гуманітарного права. Іван каже, що постійно стикається з критикою з боку українців, проте вони мають зрозуміти, що таке ставлення до російських полонених вигідне Україні і показує нас як цивілізовану європейську країну — на противагу РФ.

Старший редактор американського прогресивного журналу The American Prospect Раян Купер розмірковує, чи скоїв Ілон Маск державну зраду, коли самовільно сповільнив Starshield для України. Зрада — єдиний злочин, згаданий в американській Конституції. Вона описана як «розвʼязання американцем війни проти Сполучених Штатів або сприяння їхнім ворогам, надання їм допомоги та підтримки». Росія однозначно є ворогом Штатів, адже вони відкрито виступають на боці України. А відключення Starhield українським військам однозначно є допомогою Росії. Купер пропонує якомога швидше зібрати всіх американців, які мають стосунок до України та Starshield, привести їх до присяги, зʼясувати, що сталося, і за потреби застосувати відповідне покарання. «На кону стоїть не що інше, як подальше існування американської держави — на противагу феодальному володарюванню мільярдера — військового барона», — підсумовує журналіст.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.