Human Rights Watch закликала США заблокувати передачу Україні касетних боєприпасів із Туреччини. В ОП відреагували

Організація Human Rights Watch 12 серпня закликала Конгрес США заблокувати можливу передачу Україні десятків тисяч касетних боєприпасів із турецьких запасів, назвавши таке рішення «небезпечним для цивільного населення». Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра переконує: Україна використовує ці боєприпаси для самозахисту та вживає всіх заходів обережності.

З чого все почалось

Туреччина запросила у США дозвіл на «повторну передачу» Україні десятків тисяч касетних боєприпасів і артилерійських снарядів, які десятиліттями зберігалися на турецьких складах. Запропонована угода передбачає передачу Україні:

• 70 балістичних ракет M39 ATACMS — по 950 суббоєприпасів M74 у кожній, загалом 66 500;
• 2 524 реактивних снаряди M26 — по 644 суббоєприпаси M77 у кожному, загалом 1 625 456;
• 47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм — по 180 суббоєприпасів M42 у кожному, загалом 8 460 000.

Також Туреччина планує продати Україні 12 пускових установок M270.

Що кажуть у Human Rights Watch

У HRW заявили, що ця зброя містить понад 10 мільйонів вибухових суббоєприпасів. Частину з них Туреччина свого часу виробляла за ліцензіями США, починаючи з 1987 року. Артилерійські снаряди, які становлять основну частину запропонованої передачі, США зняли з озброєння ще у 1994 році.

Заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм заявила, що вивезення застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює передбачувану гуманітарну загрозу для цивільних. За її словами, саме небезпека для цивільного населення від таких неточних і ненадійних боєприпасів, яким понад 30 років, стала однією з причин, чому 112 країн заборонили касетні боєприпаси, приєднавшись до відповідної міжнародної конвенції.

У відомстві наголосили: касетні боєприпаси за своєю природою є невибірковою зброєю, оскільки їх неможливо точно націлити. Щоразу, коли їх застосовують, вони створюють смертельну небезпеку для цивільних і цілих громад.

Яка позиція України

Заступниця голови ОП Ірина Мудра вважає заяву HRW про те, що касетні боєприпаси є «невибірковими за своєю природою», політичною позицією, некоректно висловленою мовою права.

Мудра наголошує: стаття 51 Додаткового протоколу I, обовʼязкова і для України, і для Росії, забороняє невибіркові напади, які оцінюються за обʼєктом, засобом, вжитими заходами обережності та пропорційністю в конкретних обставинах. При цьому вона не забороняє певну зброю.

«Коли Росія випускає касетні боєприпаси по житловому кварталу Харкова — це воєнний злочин. Коли Сили оборони України знищують касетними боєприпасами артилерію окупанта у відкритому полі, із вжиттям належних заходів обережності — це самозахист від геноцидальної агресії», — сказала вона.

Мудра підкреслила, що Конвенція про касетні боєприпаси не стала і звичаєвою нормою. Понад 70 держав лишаються поза нею, зокрема найбільші артилерійські сили світу — США, Китай, Росія, Індія, Пакистан, Південна Корея, Туреччина. Практика такого обсягу недостатньо поширена й недостатньо репрезентативна, щоб зобовʼязувати держави, які згоди не давали. Україна, Росія, США і Туреччина — жодна з них не є стороною Конвенції.

«А тепер послухайте, як це звучить у Києві. Уранці 5 серпня люди вимели скло зі своїх підʼїздів і пішли на роботу. За кілька днів вони дізналися, що неурядова організація з Нью-Йорка лобіює у Вашингтоні рішення, яке ускладнить нам можливість зупинити наступний такий удар. У нас для цього вже є слово: Westplaining. Кампанія завершиться, її автори полетять додому. Ми лишимося тут, бо тут — єдине місце, яке в нас є. [...] Кампанія, що ведеться в імʼя цивільних, у разі успіху призведе до смертей і страждань більше цивільних. Ось чому українці обурені, і я поділяю це обурення беззастережно. Я найрішучіше засуджую цю кампанію і закликаю Human Rights Watch привести свої факти до ладу», — наголосила вона.