Іракський посадовець звинуватив Україну в причетності до атак у країні. МЗС відкидає звинувачення, підозрює вплив Росії

Радник з питань національної безпеки Іраку Касім аль Абуді заявив, що іракські силовики затримали кілька груп, які нібито працювали на Україну та здійснили низку атак на території країни.

Про це він сказав в інтервʼю іракському телеканалу.

За словами радника, спеціальний розвідувальний підрозділ після аналізу інформації дійшов висновку про «українську причетність» до нападів. Під час допитів затримані нібито зізналися, що працювали на Україну.

Водночас іракський посадовець не уточнив, які саме обʼєкти були атаковані. Він визнав, що розслідування триває, а для встановлення відповідальних потрібен додатковий час.

У відповідь Міністерство закордонних справ України категорично відкинуло заяви щодо причетності України до протиправної діяльності в Іраку, назвавши їх «безпідставними» та «бездоказовими».

Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що іракська сторона не зверталася до України дипломатичними каналами з будь-якою інформацією чи претензіями до появи цієї заяви в ефірі телебачення.

«Українська сторона дізналася про закиди в свій бік з прямого ефіру телебачення. Вважаємо неприпустимим і безвідповідальним, коли високопосадовець дружньої держави публічно поширює такі заяви без належної доказової бази. Це суперечить принципам взаємної поваги та завдає шкоди українсько-іракським відносинам», — наголосив речник МЗС.

Крім того, Тихий зауважив, що озвучені іракським посадовцем тези збігаються з наративами російської пропаганди, «спрямованими на дискредитацію України та підрив її відносин з державами Близького Сходу».

«Не можна виключати, що цей епізод є наслідком зовнішнього інформаційного впливу або елементом скоординованої інформаційно-психологічної операції, спрямованої на підрив українсько-іракського партнерства», — зазначив Тихий.

Українське МЗС закликало владу Іраку «належним чином відреагувати» та «не допустити використання державних інституцій для ретрансляції дезінформації, що відповідає інтересам третіх сторін і завдає шкоди двостороннім відносинам».