Трагедія в Києві поновила дискусії про легалізацію в Україні зброї для самозахисту. Світові медіа про російсько-українську війну 21 квітня

Після смертельної стрілянини в Києві минулими вихідними в Україні знову піднялася хвиля дискусій про легалізацію короткоствольної вогнепальної зброї для самозахисту, пише Reuters. Народний депутат від партії «Слуга народу» Ігор Фріс є співавтором законопроєкту про обіг вогнепальної зброї серед цивільного населення, який пройшов перше читання у 2022 році. За його словами, найближчим часом законодавці, МВС та експерти мають обговорити підготовку закону до другого читання. «Я вважаю, що зараз ми можемо дозволити громадянам володіти короткоствольною зброєю для самооборони вдома», — сказав Фріс і додав, що закон має набути чинності через рік після його ухвалення. Водночас 31-річна Дарина, мешканка Голосіївського району, де сталася стрілянина, каже агентству, що вона категорично проти дозволу мати вогнепальну зброю цивільним. «Ми бачимо, що відбувається в США: вогнепальна зброя там дозволена, і там набагато більше таких ситуацій», — каже вона.

Ті, хто не підтримує лібералізації збройного законодавства, кажуть виданню, що незрозуміло, як саме право носити зброю допоможе уникнути великої кількості жертв під час масових розстрілів. Дехто також стверджує, що спрощення доступу до зброї лише зіграє на руку злочинцям. До прикладу, київський стрілець мав зареєстровану зброю. «Система дала зброю цій людині. Чому ми припускаємо, що в майбутньому лише хорошим людям дадуть зброю, щоб захистити нас від поганих?» — сказала депутатка від «Голосу» Інна Совсун. Водночас Ігор Фріс каже, що ризики можна зменшити, якщо запровадити суворі перевірки та навчання — як в автошколах, тільки для власників зброї. Він додав, що на створення такої системи піде щонайменше рік. Але найголовніше, на його думку, — змінити закон, щоб чітко прописати, коли людина має право стріляти для захисту і де межа самооборони. Попри це чимало законодавців обережно ставляться до будь-якої лібералізації законів про зброю та закликають утриматися від швидких змін, зауважує Reuters. «Ми не повинні легалізувати зброю на емоційній основі після трагедій», — сказала депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Про те, як мобілізаційна криза та конфлікти навколо призову стають серйозною внутрішньою загрозою для України, розповідає Bloomberg. Видання розповідає про це на тлі того, як зросла кількість нападів на працівників ТЦК. Торік було зафіксовано 341 інцидент (майже втричі більше, ніж у 2024-му), а за перші місяці 2026 року — вже понад 100. Ці настрої частково підігріваються Росією, створюючи внутрішній розкол в Україні, зазначає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Масова відмова йти до війська дедалі більше підігріває гнів солдатів та їхні родини, які стали на захист України, пише видання. Хоча на п’ятому році війни армія стримує важкий наступ росіян і навіть подекуди повертає території, бійці виснажені. Багато хто з них скаржиться, що немає ротації — людям просто не дають часу відпочити й відновитися, бо їх ніким замінити. Втім, уряд і парламент не поспішають посилювати мобілізацію, бо бояться обурення в суспільстві, зауважує Bloomberg.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.