Як «Коаліція охочих» може переозброїти Київ без Вашингтону. Світові медіа про російсько-українську війну 27 січня

Без довгострокового переозброєння України європейські гарантії безпеки залишаться порожніми деклараціями, пише Foreign Affairs. Автори статті — експерт Фонду Карнегі з питань Росії та Євразії Ерік Чіарамелла та старша наукова співробітниця європейської програми Carnegie Endowment Софія Беш — аналізують ініціативу «Коаліції охочих». А саме європейську багатонаціональну місію, яка могла б зайти в Україну після припинення вогню, та гарантії безпеки за зразком статті 5 Статуту НАТО. Це передбачає сухопутний, морський і повітряний компоненти та штаб-квартиру поблизу Парижу. Планування таких сил вже триває серед європейських військових та міністерств оборони, йдеться в статті. Та їхня реалізація залежить від двох чинників, які Європа не контролює: готовності США підтримувати гарантії та згоди Росії їх прийняти.

Реальне стримування Росії не забезпечать ні декларації, ні символічні війська, зауважують Чіарамелла та Беш. Основу безпеки має становити власна військова спроможність України. Києву потрібна багаторічна програма переозброєння щонайменше на п’ять років. Вона має поєднати масштабну військову допомогу, інвестиції, закупівлі, розвідувальну співпрацю, підготовку кадрів і розвиток оборонної промисловості, пише видання. Європа вже бачила наслідки порожніх гарантій на прикладі Будапештського меморандуму, і повторювати цю помилку не можна. Водночас навіть за участі США гарантії залишаються сумнівними, бо ані Вашингтон, ані європейські столиці не демонструють готовності воювати за Україну напряму.

Проблему ускладнює позиція Трампа, на думку авторів статті. Він непередбачуваний, схильний до компромісів із Москвою і відкрито уникає прямого зіткнення з Росією. Навіть якщо Конгрес формально затвердить гарантії, їх виконання залежатиме від волі президента. Паралельно існує ризик, що Москва використає припинення вогню, щоб заблокувати або розмити європейську присутність. Путін може погодитися на угоду, якщо вирішить, що Захід не наважиться її виконувати, або якщо Україна піде на глибокі поступки, які фактично зроблять її вразливою для майбутнього тиску. У такому разі гарантії лише погіршують ситуацію, пише Foreign Affairs.

Тож єдиний реальний шлях змінити розрахунки Кремля — зробити Україну «сталевим дикобразом» (як казала Урсула фон дер Ляєн): країною з потужною армією, власним оборонним виробництвом і стабільним фінансуванням. Європі потрібно перейти від хаотичних пакетів допомоги до єдиної довгострокової стратегії, інтегрувати українську оборонку з європейською, фінансувати виробництво в Україні та спільні підприємства в ЄС, вважають Ерік Чіарамелла та Софія Беш. За оцінками The Economist, у 2026— 2029 роках Україні знадобиться близько $390 млрд підтримки. Це означає, що потрібно подвоїти нинішні витрати європейських країн. Європа вже почала готуватися до нової ери, пише видання. Тепер питання лише в тому, чи вистачить у неї грошей і політичної волі.

Читайте також матеріал NBC News про те, що навіть «затягуючи гайки», Вашингтон зберігає відкритим прямий канал зв’язку з Кремлем. США посилюють удари по ключових союзниках Москви — Ірану та Венесуелі, обмежують російську нафтову торгівлю і водночас підтримують контакт із Путіним. Така подвійна стратегія тисне на Кремль іззовні, але дозволяє російському диктатору надіятися на політичні поступки Заходу і використовувати суперечливі сигнали Вашингтону у власних інтересах, пише видання.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.