Путін загруз у війні без плану перемоги. Світові медіа про російсько-українську війну 12 листопада

Про те, що після трьох років повномасштабної війни Росія опинилася в глухому куті та не має стратегії, як вийти з нього переможницею, пише заступник головного редактора журналу The Economist Едвард Карр. Він порівнює Путіна з царем Миколою II і зазначає, що попри диктаторські методи російський президент втрачає контроль над ситуацією. Його літній наступ цього року закінчився катастрофою — загальні втрати російської армії перевищили мільйон людей. Москва так і не змогла захопити жодного великого українського міста. Саме тому Кремль продовжує терор проти цивільної інфраструктури України, намагаючись зламати моральний дух людей. Та, за словами Едварда Карра, ефект протилежний — кожен удар лише зміцнює спротив. Натомість українські атаки по нафтопереробних заводах і аеропортах у Росії поступово можуть змусити росіян відчути війну на власній шкірі.

Політично Путін робив ставку на Дональда Трампа, сподіваючись, що той припинить підтримку України, зокрема наданням даних розвідки та засобів ППО. Але США лишаються залученими, а Європа успішно взяла на себе більшу частину фінансування Києва. Трамп, який не симпатизує Зеленському, не ризикує і відверто здати Україну, пише автор статті. Тому російський президент почав сподіватися, що Європа виснажиться економічно і політично — гроші, необхідні Україні для продовження боротьби, закінчаться в лютому, а перспектива популістських урядів, менш вороже налаштованих до Кремля, нависає над континентом. Однак логіка безпеки, на думку Карра, залізна: поразка України означала б загрозу для всієї Європи.

Росія стала залежною від Китаю, спонукала Фінляндію і Швецію вступити до НАТО та знищила ціле покоління молодих людей. Заради чого? Щойно це питання виникне на вустах росіян, світ зіткнеться з новою небезпекою, підсумовує автор статті. Якщо росіяни почнуть замислюватись над безглуздістю цих жертв, Путін може визнати поразку за кордоном і запровадити терор у себе вдома або ж ескалюватиме ситуацію за кордоном, щоб знову спробувати відволікти росіян.

Санкції, які Дональд Трамп запровадив проти Росії наприкінці жовтня, хоч і запізнілі, уже здаються ефективними, вважає журналіст видання Foreign Policy Кіт Джонсон. Великі покупці російських енергоресурсів, особливо в Азії, відмовляються від сирої нафти марки Urals, а компанії «Роснафта» і «Лукойл» перебувають під тиском у всьому світі через загрозу вторинних санкцій США. Китайські державні й незалежні нафтопереробники теж припинили закуповувати російську нафту, а великі китайські НПЗ не планують імпорт на найближчі місяці. В Індії дві третини раніше законтрактованої російської нафти залишилися без покупців. Шляху нівелювати ці збитки Росія досі не знайшла, пише Джонсон.

Кілька світових видань, зокрема The Washington Post і Financial Times, згадали у своїх матеріалах масштабну антикорупційну операцію у справі «Енергоатому». А колумніст Bloomberg Марк Чемпіон зазначив, що цей скандал показує головну причину, чому українці воюють — проти системної корупції, яка колись тримала країну під впливом Москви. Навіть якщо в корупційних схемах справді фігурують впливові люди, включно з повʼязаним із Зеленським бізнесменом, важливо, що розслідування проводиться незалежно і публічно, пише Чемпіон. Російська пропаганда використає цей випадок, щоб довести, що ніби Україна не змінилася, але справжній показник прогресу — це те, що розкрадання викрито, а суспільство не дозволяє владі втручатися в роботу антикорупційних органів. Українська демократія, хоч і хаотична, тримається на готовності людей виходити на вулиці, якщо влада намагається знищити незалежні інституції. Це, на думку автора, не ідеальна, але дієва система, яка стримує тиранію і дає країні шанс на цивілізоване майбутнє.