«Нова лінія фронту війни в Україні проходить через Данію». Світові медіа про російсько-українську війну 2 жовтня

Від початку повномасштабного вторгнення Данія була серед лідерів у підтримці України — і саме через це стала мішенню російської гібридної війни, пише The Wall Street Journal. Країна віддала Києву всю артилерію, запровадила новий механізм фінансування закупівель зброї для Сил оборони, який тепер називають «данською моделлю», і закликала європейських союзників діяти проти Москви спільно. А нещодавно Копенгаген поповнив власний арсенал високоточною далекобійною зброєю.

Минулого тижня через вторгнення безпілотників тимчасово закривали кілька аеропортів країни, зокрема в столиці. Дрони помітили над великою авіабазою у Скридструпі — там базуються більшість датських винищувачів F-16 і F-35. Ці події сталися перед великим самітом ЄС у Копенгагені, на якому прем’єрка Данії Метте Фредеріксен грає ключову роль в обговоренні того, як Європі реагувати на російську агресію. «Я сподіваюся, що тепер усі визнають, що йде гібридна війна, й одного дня це Польща, іншого — Данія, а наступного тижня, ймовірно, [ворожі дії] відбуватимуться десь в іншому місці», — сказала Фредеріксен журналістам напередодні саміту.

Пів дюжини країн надіслали засоби для боротьби з безпілотниками та фахівців, щоб посилити безпеку на саміті в Копенгагені, зокрема німецький військовий корабель і українські війська. Влада Данії ввела тижневу заборону на польоти цивільних безпілотників по всій країні.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні вважає, що Росія посилила свої провокації, аби завадити Європі передати Україні нові системи ППО і приховати провал свого літнього наступу. Видання підкреслює, що населення Данії, попри загрози, здебільшого підтримує політику уряду.

Хвиля українських атак на нафтопереробні заводи призвела до дефіциту палива і різкого зростання цін у Росії. Із січня більше ніж 20 із 38 великих нафтопереробних заводів країни постраждали, а успішних атак уже на 48% більше, ніж було торік, розповідає BBC. За даними видання, у серпні й вересні кількість ударів сягнула рекордного рівня. Частина з них припала на об’єкти глибоко в Росії — за понад тисячу кілометрів від українського кордону. Загалом майже 40% потужностей НПЗ зупинено, у країні нестача бензину — заправки змушені закриватися, зазначає The Washington Post. У тимчасово окупованому Криму довелося обмежити продаж пального до 20 літрів на одного покупця. Тому Москва почала масово імпортувати бензин з Білорусі та прагне скасувати мита на постачання пального з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру. Уряд навіть розглядає використання небезпечних добавок, досі заборонених.

Читайте також матеріал The Telegraph про те, чи зможуть ракети Tomahawk змінити хід війни в Україні. Видання пише, що вони б дозволили Києву знищувати командні центри, склади боєприпасів і військові заводи в російському тилу. Це ускладнило б наступальні операції й логістику росіян. Володимир Зеленський навіть пожартував, що російським політикам доведеться дізнатися, де розташовані найближчі укриття. Утім, на думку співрозмовників видання з-поміж військових експертів, кілька десятків ракет не змусять Росію піти з України. США виробляють лише 50—70 Tomahawk на рік і сотні з них вже використали на Близькому Сході. До того ж для запуску потрібна участь Америки в підготовці маршрутів і місій, що фактично дає Вашингтону право ветувати удари.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.