Путін надихнувся відсутністю опору з боку Заходу. Світові медіа про російсько-українську війну 11 вересня

Головною темою в світових медіа сьогодні є навіть не те, що російські безпілотники залетіли до Польщі, а те, що реакція країн Заходу на це була дуже слабкою. The New York Times присвятили цьому відразу два матеріали. Видання пише, що протягом десятиліть американські та європейські військові планувальники боялися іншого — раптового нападу з боку Росії чи СРСР, подібного до тотального ядерного удару. Але Москва обрала іншу тактику — поступово переходити червону лінію, оцінюючи реакцію та коригуючи плани вже у ході справи. А також притупляти будь-який опір повільною ескалацією та заперечувати свою залученість.

Цього разу і польські, і українські, і багато інших західних представників вважають, що атака дронами була зумисною. Це було нагадування європейським лідерам від Москви про те, що їхнє бажання відправити війська в Україну є дуже ризикованим. А для декількох аналітиків, з якими поговорили журналісти NYT, це виглядало не чим іншим, як перевіркою реакції Сполучених Штатів. Москва прагне тиснути на Вашингтон, випробовуючи НАТО на міцність і знаючи, що ключові рішення щодо європейської безпеки зрештою ухвалювати Америці.

Є і ще один цікавий фактор: дрони летіли в Польщу через Білорусь. І якраз нещодавно Трамп дзвонив до самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, говорячи про звільнення політв’язнів в обмін на відновлення взаємодії зі США й підтримку білоруського суверенітету. Колишній співробітник польської розвідки сказав журналістам видання, що Росія могла хотіти підірвати ці зусилля й нагадати, що Білорусь — лише пішак у грі Москви.

На тлі цієї теми французьке видання Le Monde опублікувало матеріал про бездіяльність та безсилля Трампа в питаннях України та сектора Гази. Протягом однієї доби перед Трампом зненацька постало два виклики: ізраїльський удар по Катару у вівторок, 9 вересня, та обстріл російськими безпілотниками у Польщі наступної ночі. В обох випадках чіткої стратегії у американського президента так і не з’явилося.

Після удару Ізраїлю по Досі, де проходила зустріч політичного керівництва ХАМАС, стало зрозуміло, що Вашингтон не контролює ситуації та не захищає своїх партнерів. Хоча лише у травні Трамп, виступаючи в Досі перед інвесторами, заявляв: «У нас ніколи не було таких міцних взаємин із Катаром, як зараз. І ми збираємося вас захистити». Американський президент сліпо вірить у власну здатність домовлятися та стверджує, що відрізняється від Байдена своїм авторитетом і повагою, яку він вселяє в іноземних лідерів. Le Monde пише, що насправді з моменту повернення Трампа до Білого дому в січні воєнні злочини Ізраїлю в Газі та Росії в Україні зросли до безпрецедентного рівня. А союзники в ньому вже розчаровуються.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступний огляд матеріалів про те, чому безпека Європи залежить від виборів у Молдові, та про «прагматичний спосіб» завершити російсько-українську війну.