Кожен новий обстріл росіян несе ризик забруднення радіацією. Світові медіа про російсько-українську війну 9 вересня
- Автор:
- Юлія Гира
- Дата:
«Бабель»
Про те, що кожен день війни в Україні несе ризик удару по об’єктах, які можуть розсіювати радіоактивні матеріали, пише The New York Times. І хоча деякі об’єкти ретельно захищені, їх не будували з розрахунком на ймовірне пряме влучання великої бомби. «Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що поки що не сталося жодної ядерної аварії», — зазначає Бруно Шарейрон, науковий радник Комісії з незалежних досліджень та інформації про радіоактивність, французької некомерційної групи. Видання розповідає про лабораторію в Харкові, всередині якої розташований експериментальний пристрій під невинною назвою «Джерело нейтронів». Він містить майже десять кілограмів збагаченого урану — достатньо, щоб забруднити значну частину міста, якщо його розсіяти. Будівля лабораторії розташована лише за 22 кілометри від лінії фронту, а українська влада стверджує, що російські атаки пошкодили споруду 74 рази.
Харківський фізичний інститут, який колись допомагав створювати перші радянські атомні бомби, у 2010 році погодився припинити роботу з ураном військового рівня і під тиском США відправив свої запаси до Росії. Це відбулось під гаслом нерозповсюдження ядерної зброї. Але інститут досі зберігає дуже небезпечні матеріали, як-от уран у «Джерелі нейтронів», який набагато радіоактивніший за паливо для АЕС. Точну кількість урану інститут не розкриває. «Джерело» складається з двох частин: активної зони розміром зі шкільний автобус із металевими екранами та прискорювача частинок завдовжки близько 30 метрів.
США частково фінансували його будівництво в обмін на здачу Україною урану, придатного для бомб. Зараз будівлю постійно обстрілюють безпілотниками, ракетами та артилерією — і це не випадковість, каже українська влада. Від вибухів щодня тремтить диспетчерська, а через ударні хвилі постійно осипається штукатурка зі стін. У 2022 році вибухи пошкодили трансформаторну підстанцію, і будівля залишилася на місяці без світла. Щоб вода для охолодження не замерзла і не пошкодила паливні елементи для ядерних реакторів, учені використовували резервні системи опалення.
У The Washington Post опублікували великий інтерактивний матеріал про психологічний тиск, якого зазнають українці через постійний нічний терор Росії. Видання намагалося передати атмосферу за допомогою реальних звуків повітряних тривог, «шахедів» і ударів ракет. У статті йдеться про те, що з початку року кількість російських атак зросла більш ніж уп’ятеро — і це впливає на здоров’я людини на всіх рівнях. Інтенсивність звуку на війні в тисячі разів перевищує будь-який шум, який сприймають у звичайному повсякденному житті.
Дослідник впливу навколишнього середовища на серцево-судинну систему Томас Мюнцель розповів виданню, що досвід повторюваних нічних атак дронів залишає глибокий біологічний слід. Це не просто порушує сон, а дестабілізує серцево-судинну систему, переповнює організм гормонами стресу і спричинює тривалі зміни в центрах емоційного контролю мозку. Найбільше ризикують діти та люди старшого віку. А поєднання непередбачуваного шуму, вібрації та екзистенційного страху переналаштовує наші найпримітивніші ланцюги стресу, які зрештою перестають вимикатися. Для цього після початку повномасштабного вторгнення навіть придумали термін — акустичний терор.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступний огляд матеріалу про те, що допомагає українським медикам на передовій долати психологічні труднощі, а також ще трьох статей.