Дрони доставляють українським солдатам в окопи борщ, кросворди й навіть детективні романи. Світові медіа про війну 1 вересня

Про те, як Україна використовує дрони, щоб рятувати життя й поповнювати запаси військових на передовій, пише The Washington Post. У невеликому сільському будинку на безпечній відстані від фронту бійці 68 єгерської бригади пакують посилки. Їжу, воду, сигарети, портативні акумулятори та боєприпаси ретельно обгортають пластиком і скотчем, щоб вони витримали довге падіння з висоти. Такі пакунки раз на кілька днів доставляють на позиції, розташовані трохи далі ніж за кілометр від лінії фронту. Там військові вантажать їх на дрони, а ті скидають вантаж безпосередньо над позицією.

Солдати 68 бригади часто вирушають на позиції не в бронетехніці — їх підвозять звичайними пікапами й висаджують за кількасот метрів до окопів, решту шляху доводиться долати бігом. У рюкзаках лише найнеобхідніше: лопата, кілька комплектів білизни й одягу, десяток гранат, пів тисячі набоїв і пляшка води. Їжі багато не беруть, бо знають — її пізніше скинуть дрони. Бійці можуть тижнями сидіти на крихітній ділянці в жахливих умовах, а єдиний зв’язок із зовнішнім світом — рації. По рації вони надсилають закодовані повідомлення і замовляють припаси. Згодом дрони доставляють замовлення і навіть невеликі дрібниці для підтримки духу — кросворди, детективні романи або пайки, що смакують як удома, — з борщем, голубцями чи смаженою куркою.

Валерію 41 рік, він навчався на пекаря. Чоловік пробув в окопі понад місяць. Щодня після опівночі він і троє інших солдатів по черзі викреслювали день у календарі. Валерій намагався не думати про свою родину. 25 липня в нього був день народження, тож він зв’язався по радіо зі своїм командним пунктом. Він сказав, що, окрім вижити, у нього було лише два бажання. Перше — щоб хтось зателефонував його матері та сказав їй, що він живий. Друге — отримати шматочок шоколаду. «Я просто хотів з’їсти щось солодке до кави, ось і все», — сказав він. Того дня над їхньою позицією пролетів дрон і скинув з неба батончики Snickers — достатньо для всіх чотирьох чоловіків у траншеї.

Росія веде війну не тільки проти України, а й проти Заходу — і на його мирні зусилля їй байдуже, пише The New York Times. Про це свідчать її нещодавні удари по американському заводу на заході України та європейських дипломатичних представництвах у Києві. Аналітики та урядовці, з якими поговорили журналісти видання, переконані, що Путін упевнений: він здатен уникнути тиску щодо припинення вогню, може воювати як вважає за потрібне, і навіть завдавати болю Заходу.

Минулого тижня дві російські крилаті ракети влучили в завод Flex, який належить американській багатонаціональній компанії. Вона відома як виробник кавоварок. Андрій Балога, мер Мукачева — міста, де розташований завод, сказав, що росіяни цілили саме в нього. Flex — найбільший роботодавець і платник податків на Закарпатті. Минулого року компанія сплатила понад $8 млн податків.

Франц-Стефан Гаді, військовий аналітик із Відня, пояснив: «Росія перевіряє, наскільки далеко може зайти Захід у своїй підтримці України, і паралельно тисне, щоб союзники втратили рішучість, а Україна мусила погоджуватись на невигідні умови переговорів».

Це лише частина огляду. Ті, хто підтримує нас на Patreon, можуть також прочитати резюме матеріалів про ставку України на якість підготовки військових, а не на масовість, чому саміт Путіна й Трампа ніяк не змінив ситуації на місцях і ще двох статей.