Залізнична платформа стала лабораторією для ідентифікації загиблих військових. Світові медіа про російсько-українську війну 21 серпня

Захід може зірвати довгострокову гру Путіна в Україні, але війну Київ має завершити самостійно — хоч і з допомогою партнерів, пише Politico. Російська економіка вже буксує: зростають інфляція і процентні ставки, санкції б’ють по ключових секторах, а витрати на армію невдовзі перевищать сукупне фінансування освіти й охорони здоров’я. Видання зазначає, що підтримка суспільства, на яку спирається Путін, поступово слабшає. Якщо Кремлю доведеться вибирати між військовою ескалацією і збереженням політичної стабільності всередині країни, межа його можливостей виявиться набагато ближчою, ніж може здаватися.

Путін робить ставку на виснаження, сподіваючись, що Україна не витримає хронічного дефіциту 155-міліметрових снарядів, систем ППО і можливостей для ротації військ. На думку Politico, ці слабкі місця можна закрити. Варто надати Києву достатньо танків і бойових машин піхоти; налагодити стабільне постачання 155-міліметрових снарядів і масове виробництво розвідувальних і ударних дронів, виділити сучасну інженерну техніку, здатну пробивати російські оборонні лінії, і допомогти організувати надійну логістику, що дозволить одночасно вести бої на кількох напрямках. Якщо країни НАТО за сприяння США зможуть гарантувати Україні таку підтримку принаймні на 12―18 місяців, Київ отримає шанс перейти від обмежених здобутків до масштабних наступів і зламати ключове припущення Москви, що час працює на неї, підсумовує видання.

Про роботу організованої на платформі залізничної станції польової лабораторії, де ідентифікують тіла доставлених із Росії загиблих військових, розповідає The New York Times. Масове повернення загиблих солдатів — один з небагатьох конкретних результатів організованих США мирних переговорів. Сотні тіл прибувають безіменні, понівечені, викопані з бруду, піску чи обвалених траншей. Їх вивантажують і відразу передають до польової лабораторії біля колії. Там проводять судово-медичну роботу шість команд. Кожна з них включає слідчого поліції, судово-медичного експерта, патологоанатома, розвідника і працівника санітарної служби. «Ми перші в Україні, хто організував таку роботу», — каже виданню Тетяна Папіж, керівниця обласного бюро судово-медичної експертизи.

Тіла переміщують з однієї точки лабораторії на іншу, перевірка кожного займає 20―30 хвилин. Працівники перевіряють наявність вибухових матеріалів, документують будь-які особисті речі, знайдені разом з останками, і беруть зразки тканин для аналізу ДНК. Коли це можливо, команди знімають відбитки пальців. Для цього використовують особливу техніку: спершу пальці замочують у воді, нагрітій до кипіння, а тоді вводять холодну воду, щоб відновити відбитки.

Тіла отримують 17-значні ідентифікаційні номери, що кодують дату прибуття, установу, яка отримала тіло, та індивідуальний порядковий номер. Особисті речі — документи, прикраси чи клаптики одягу — ретельно фотографують і пакують, бо вони можуть допомогти в ідентифікації тіл родинами.

Робота на платформі проходить у спеку, повітря насичене запахом тління. 27-річна патологоанатом Руслана Клименко схилилася над напіврозкладеним тілом. Плями від біологічних рідин проникли крізь кілька шарів її захисного костюма. «Нижня щелепа відсутня», — сказала вона слідчому, який документував деталі. За словами міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, ідентифікація всіх шести тисяч останків може тривати понад рік. Головна проблема в тому, що деякі мішки для тіл містять останки більш ніж однієї людини.

Це лише частина огляду. Резюме ще п’яти матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.