Зустріч із Трампом минула добре — але що важать його слова? Світові медіа про російсько-українську війну 19 серпня

Про оптимістичні настрої в Україні після зустрічі Володимира Зеленського, Дональда Трампа та європейських лідерів у Білому домі 18 червня пише The New York Times. Хтось з опитаних виданням політиків чи оглядачів остерігався фіаско на кшталт того, що сталося 28 лютого, коли зустріч двох президентів завершилась достроково і з публічним скандалом. Хтось побоювався, що Трамп тиснутиме на Зеленського з вимогою здати Путіну більше територій в обмін на примарні обіцянки Росії більше не нападати — й українці на відміну від, можливо, Трампа добре знають ціну цим обіцянкам. Ані першого, ані другого не сталося. А тиск європейських партнерів допоміг скерувати Трампа в конструктивне русло, пише видання. І тепер мʼяч на полі Путіна, який має відповісти на заклик інших учасників процесу сісти за стіл переговорів, зокрема з українським президентом. Досі російський диктатор цього наполегливо уникав, знаходячи привід за приводом. Якщо він знову відмовиться, то ризикує втратити симпатії Дональда Трампа, а це поганий поворот для росіян.

Щоб досягти бодай сприятливих для України заяв — іще не дій, і українським, і європейським політикам довелося відіграти цілий спектакль у Білому домі, пише Politico: виголошувати улесливі промови в Овальному кабінеті, відстежувати, чи вдягнув лідер воюючої країни костюм, загалом рухатись за правилами реаліті-шоу США часів Трампа. Добровільно цього ніхто б не робив, та, як пише медіа, «складна реальність у тому, що в українців немає іншого вибору, ніж серйозно розглянути будь-яку пропозицію Трампа; їм досі потрібні США, хоча ці взаємини й смердять». «Знаючи все, що ми знаємо, нам доводиться сподіватись на краще», — сказав виданню колишній радник українського Міноборони Юрій Сак. Однак проблеми українців — лише частина глобальної історії. Через поведінку Трампа і цінності, які він демонструє, падає авторитет США у всьому світі. На запитання, чи українці можуть довіряти обіцянкам Трампа, українська політикиня Ганна Гопко відповіла: «Я сміюся з них, чесно сміюся. Це ж про довіру до США. Це не про Трампа. Ви, хлопці й дівчата, зараз втрачаєте довіру по всьому світу».

Та навіть якщо слова Трампа виявляться правдивими й західні партнери, включно зі США, будуть готові надати Україні необхідні гарантії безпеки, втілити їх — інша справа, пишуть в іншому матеріалі ті ж The New York Times. Росія точно не погодиться ні на які іноземні війська в Україні, впевнені співрозмовники видання, а про те, що ці військові представлятимуть країни НАТО, годі й казати. А Європі поки що бракує сил для того, щоб цей контингент був достатньо численним і стабільним. Сили швидкого реагування ЄС замалі: якщо відправити їх в Україну — менш захищеними будуть інші важливі ділянки Євросоюзу. Збройні сили Великої Британії теж замалі, аби створити якісну стримуючу силу. І це лише один з кількох аспектів потенційного подальшого захисту України. Утім, європейці також усвідомлюють, що є й чимало інших перепон на шляху до втілення західних обіцянок Києву. «Чи думаю я, що Путін хоче миру? Відповідь — ні, — цитує видання президента Франції Емманюеля Макрона. — Тож усе це ще далеке від завершення».

Це лише частина огляду. Резюме ще одного матеріалу доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.