Через недоліки мобілізації в українській армії опиняються чоловіки з психічними розладами. Світові медіа про війну 21 липня

Системні прогалини мобілізації в Україні дозволяють забирати до війська навіть тих, хто стоїть на психіатричному обліку, пише німецьке видання Deutsche Welle. Проблема в тому, що психіатричні діагнози без згоди пацієнта до електронної медичної системи Helsi не вносять. Але саме на її дані спираються військові лікарі ― тож на медкомісії деяких особливостей здоровʼя пацієнта можуть просто не бачити. Наприклад, видання описує досвід 28-річного Василя з діагностованим ще у 2015 році невиліковним розладом особистості. Майже щодня це проявляється провалами в памʼяті, дезорієнтацією, плутаниною в числах і кольорах. Його дівчина Олена каже, що чоловік може бути небезпечним не лише для себе, а й для інших, бо коли він нервує, симптоми лише посилюються. Втім, в електронній системі Helsi діагнозу Василя не було, а сам він, вочевидь, про це під час проходження медкомісії не згадав. Тож його таки мобілізували й направили для проходження базової підготовки на південь України. Зараз Василь має доступ до зброї, і його адвокат намагається добитися повторного обстеження, вважаючи, що чоловік може становити загрозу для підрозділу. Дівчина Василя навіть зверталася до його командира й показувала медичний звіт за 2015 рік, але той сказав, що документ застарів. Адвокат Євген Цехмістер пояснює, що військові лікарі покладаються лише на офіційні документи, оскільки багато чоловіків симулюють психологічні розлади, щоб уникнути призову.

Цьогоріч надійшло понад дві тисячі скарг на порушення під час мобілізації, каже омбудсман Дмитро Лубінець. І хоча не всі вони виправдані, деяким хворим людям Офіс уповноваженого допомагав звільнитися від служби. Серед новобранців бувають люди з туберкульозом, епілепсією, шизофренією, без зубів, з алкогольними чи наркотичними залежностями та навіть бездомні, пише видання з посиланням на власні джерела у війську. Таких бійців відправляють у тилові частини, які, за словами адвоката, перетворилися на «звалище» хворих. Командири не можуть їх ані звільнити, ані ефективно залучити до служби.

Французьке видання Le Monde опублікувало історію про папугу породи ара-арлекін на ім’я Конор, яка, на думку медіа, символізує втрати і травми, що їх українці проживають зараз. Іще до початку повномасштабного вторгнення Конор залишився на піклуванні подружжя Тетяни й Антона в Дніпрі, поки його господиня вирушила у відпустку ― повернутися з якої потім не змогла. Птах сильно прив’язався до Антона, сидів у нього на плечі, поки той готував, танцював і погойдувався разом із ним. Навіть почав говорити голосом чоловіка, який навчив його вимовляти перші слова: «Привіт», «Ай-ай-ай», «Слава Україні». В лютому цього року Антона призвали до війська, за місяць він зміг відпроситися додому, аби відсвяткувати з рідними своє 50-річчя. Наступного дня Антон загинув біля власного будинку в Дніпрі від атаки російського дрона. Після смерті господаря Конор впав у депресію, вискубував собі пір’я до крові, худнув, мовчав і говорив лише голосом Антона, розповідає дружина Тетяна.

Відмовитися від Конора означало «втратити ще більше членів родини», тому жінка звернулася по порятунок до українських зоозахисників. Спершу Конором опікувалася активістка Наталія Попова, яка евакуювала птаха до Києва, а згодом передала його львівському ветеринару Віктору Челвінському, який спеціалізується на лікуванні поранених тварин. За його словами, Конор прибув у тяжкому психологічному стані — агресивний, підозрілий, сварливий, часто повторював фрази «Не кусай мене!» та «плюс плюс», а іноді навіть вигукував «Христос воскрес!». Та завдяки терплячому догляду й новому сусідству з папугою-самкою, яка теж пережила травми, Конор поступово відновив пір’я і, можливо, спокій.

Це лише частина огляду. Резюме ще п’яти матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.