Картину «Мадонна з дитям» XVI століття повернуть музею в Італії. Її вкрали понад 50 років тому
- Автор:
- Анастасія Могилевець
- Дата:
Мешканка графства Норфолк Барбара де Дожа віддала картину «Мадонна з дитям» музею італійського міста Беллуно, який востаннє бачив витвір у 1973 році. Сторони домовилися після багатьох років суперечок.
Про це повідомляє The Guardian.
Жінка довго відмовлялася повертати полотно, хоча «Мадонна з дитям» була серед найбільш розшукуваних обʼєктів Інтерполу та італійських карабінерів. Барбара де Дожа стверджувала, що має право володіти картиною, адже її покійний чоловік барон де Дожа чесно її придбав. Щоправда, це було в 1973 році — невдовзі після того, як «Мадонну з дитям» викрали з музею.
Автор роботи — італійський художник Антоніо Соларіо, відомий під прізвиськом Lo Zingar. Інші його витвори представлені в Лондонській національній галереї. Музей Беллуно придбав вищезгадану картину у 1872 році, її та ще кілька експонатів викрали звідти через сто років. Деякі з них згодом знайшли в Австрії, де чоловік Барбари купив полотно Соларіо в невідомого продавця.
Місцеперебування витвору мистецтва залишалося невідомим до 2017 року. Тоді де Дожа хотіла виставити полотно на аукціоні, і його впізнала людина, пов’язана з музеєм Беллуно. У 2020 році картину повернули де Дожі, бо через затримки, спричинені пандемією, італійська влада не змогла надати документи, запитані британською поліцією.
Юрист у сфері мистецтва Крістофер Марінелло переконував жінку «вчинити правильно» і віддати картину Беллуно. Марінелло робив це безплатно, бо хотів допомогти місту в регіоні Венето, що на півночі Італії, звідки походила його родина.
Спочатку Барбара посилалася на закон Сполученого Королівства про терміни давності 1980 року. Він передбачає, що покупець крадених речей може стати їхнім законним власником, якщо купівля не була пов’язана зі злочином і минуло понад шість років з моменту крадіжки.
«Хоча закон справді підтримував її позицію, той факт, що картина була в базах Інтерполу та карабінерів як вкрадене мистецтво, означав, що її неможливо було продати, виставити або навіть перевезти без ризику конфіскації», — пояснив Крістофер Марінелло.
Зрештою жінка таки погодилася повернути втрачену картину музею.