Українські фермери працюють під прикриттям військових. Світові медіа про російсько-українську війну 9 липня

Великий матеріал про те, як на четвертий рік повномасштабного вторгнення ведеться сільському господарству, опублікувало видання The Guardian. Галузь збереглась і показує високу ефективність — тільки викликів перед нею дедалі більше.

У прифронтових регіонах фермерські господарства і безпосередньо працівники на полях часто є ціллю ворога. «Сільське господарство — у центрі української культури, і росіяни намагаються знищити його», — каже фермер Микола Мондраєв, який має ділянки неподалік від Сум. Частина його полів, як і в десятків інших фермерів регіону, прокреслені зигзагами окопів та укріплень Сил оборони. Частину виробничих приміщень і складів зруйновано. Частину чоловіків, окрім кількох критичних спеціалістів, мобілізовано. Та й сам Микола частину тижня служить у загоні, який збиває дрони. На одному з фото цього щедро ілюстрованого матеріалу Мондраєв вантажить у кузов машини збитий його підрозділом дрон-обманку «Гербера».

За словами Олега Хоменка, представника Клубу українського агробізнесу, збитки сільського господарства від повномасштабної війни вимірюються сотнями мільярдів доларів. Це і знищені елеватори, і спалені поля, і втрачений людський ресурс. Багатьом фермерам бракує працівників. А деякі просто втрачають бізнес через наступ окупантів, оскільки релокувати його неможливо.

Великим агрогосподарствам дещо легше, пише видання. Однак ті з них, що мають землі на прифронтових територіях, відправляють працівників туди разом з групами охорони — вони озброєні антидроновими рушницями й тримають звʼязок з військовими, які повідомляють, коли виходити в поле доволі безпечно. Утім, від обстрілів це не рятує — що працівники складно витримують психологічно, каже директор такого підприємства Сергій Бондаренко. «Виглядає так, ніби в нас своя зона бойових дій — у полях. Але якщо ми зупинимось, компанія просто перестане існувати», — каже він. І додає, що на відміну від багатьох інших бізнесів, не завжди може обирати час для польових робіт. Іноді щось треба терміново посіяти, щось — зібрати.

The Guardian згадує навіть про фермерів, яких називає odnoosibnyky — ті, хто самостійно доглядає за одним-двома полями чи заробляє, продаючи товари з присадибних ділянок. Разом одноосібники вирощують приблизно третину від усього врожаю в Україні, пише видання, а 150 тисяч із цих господарств зараз під загрозою. Вони потрапляють під обстріли, потерпають від мін — навіть селяни далеко від фронту відчувають вплив війни. «Нещодавно на Львівщині ми натрапили на селянина, який казав, що вартість деревʼяної тріски зросла вдвічі, — каже медіа Рейн Паулсен із Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. — Часто потреби цих людей — не в пріоритеті. Але ми говоримо про тканину українського суспільства, невидиме сільське життя країни».

Це лише частина огляду. Резюме ще шести матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.