У Молдові почалися президентські вибори та референдум про євроінтеграцію країни

У Молдові 20 жовтня почалися президентські вибори та референдум про євроінтеграцію країни.

Про це повідомляє видання NewsMaker.

На цих президентських виборах Молдова має 11 кандидатів. Серед них і чинна президентка Молдови Майя Санду, яка просуває свій проєвропейський курс на референдумі щодо ЄС.

Останні опитування показали, що Санду підтримують 30—35% виборців. Такі показники свідчать про те, що президентка випереджає свого, імовірно, головного опонента Олександра Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії.

Той, своєю чергою, заявив: якщо його оберуть новим президентом Молдови, то його перший візит буде у невизнане Придністровʼя.

Для перемоги на президентських виборах потрібно, щоб один з кандидатів набрав понад 50% голосів у першому турі, який розпочався саме сьогодні. Якщо жоден із кандидатів не отримає потрібної кількості голосів, то 3 листопада у Молдові відбудеться другий тур президентських виборів.

Для того щоб результати референдуму про євроінтеграцію Молдови з питанням «Чи слід закріпити в конституції країни мету про вступ до ЄС» визнали дійсними, потрібно щонайменше 33% дійсної явки виборців.

Результати соціологічних опитувань вказують на те, що більшість населення країни підтримує євроінтеграцію. Проте одразу пʼять кандидатів у президенти закликали виборців голосувати проти.

Сьогодні у Молдові до 21:00 діють 1 957 виборчих дільниць. Для громадян Молдови, які живуть за кордоном, відкрили 234 виборчі дільниці у 37 країнах.

Цьогоріч молдовани у США, Канаді, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії матимуть змогу вперше віддати свій голос поштою. Попередньо, результати голосування оприлюднять о 22:00.

Вплив Росії на вибори в Молдові

Віце-премʼєр-міністр Молдови Крістіна Герасимова заявила, що Росія вклала майже €100 мільйонів у спроби зірвати президентські вибори та референдум про вступ до ЄС.

За її словами, Кремль проводив у Молдові операції з дезінформації та дестабілізації, а також підкуповував виборців. Інші чиновники в Кишиневі останніми тижнями також помічали низку випадків очевидного втручання Росії у виборчий процес у Молдові через саботаж і підкуп голосів.

Тоді як опитування показують, що більшість молдован підтримують вступ до ЄС, Кремль здійснює безпрецедентні спроби зруйнувати демократичні інститути країни. Серед дій Росії — потенційне розпалювання насильства за допомогою зброї, вибухівки та безпілотників, заявив начальник поліції Молдови Віорел Чернаутяну. Він також розповів про очолювані Кремлем плани саботажу за участю понад 300 навчених оперативників, задіяних для провокації протестів перед виборами. За його словами, ці плани координували групи, пов’язані з покійним керівником російської групи найманців «ПВК Вагнера» Євгенієм Пригожиним.

Раніше в жовтні Чернаутяну заявив, що Кремль заплатив майже 130 тисячам людей (5% населення Молдови), щоб ті підтримували проросійських політиків.

Натомість Кремль категорично відкидає звинувачення у втручанні в президентські перегони в Молдові. У РФ тим часом звинувачують уряд Молдови у проведенні «агресивної антиросійської політики» через прагнення країни відійти від Москви та приєднатися до ЄС.

• Молдова прагне приєднатися до Євросоюзу до 2030 року. Країна розраховує на підтримку Заходу в боротьбі з російським втручанням, зокрема через новий центр стратегічних комунікацій, спрямований на боротьбу з дезінформацією. Мета Молдови вступити до блоку до кінця десятиліття є доволі амбітною, оскільки країні доведеться подолати чимало викликів на шляху до членства в ЄС, зокрема корупцію в системі судочинства.