Через міграцію в Белграді утворилась «маленька Росія». Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 9 вересня

Великий репортаж із похоронів загиблих внаслідок удару росіян по Полтаві опублікувало видання The Washington Post. Головний герой матеріалу ― 36-річний військовий Олександр Городницький, який змушений був ховати свого батька Петра. Олександр каже, що пішов на фронт задля того, щоб його рідні були в безпеці, а виявилось, що смерть наздогнала їх у тилу. Батько Городницького був охоронцем у Полтавському військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, по якому 3 вересня поцілили дві балістичні ракети. Попри вік, Петро мав добре здоровʼя й нерідко виконував фізичні нормативи краще за студентів інституту, пише видання. Також він постійно давав своїм онукам гроші, а Олександру відправляв на фронт каву, цигарки та яблука зі свого господарства.

Тіло Петра настільки деформувалось унаслідок удару, що надягти на нього одяг не вдавалось ― його просто поклали поверх. Син наполіг, щоб перед прощанням труну закрили: щоб родина запамʼятала його таким, яким він був, а не яким став.

Так само закритими були гроби шести інших жертв удару, церемонія прощання з якими відбулась у центрі міста, пише видання. Це свідчить про те, наскільки жорстоким та руйнівним виявився удар ― і скільки цивільних жертв спричинив. «55-річний інженер. 52-річний викладач. 50-річний адміністратор. 31-річний інструктор. 52-річний студент. 32-річний водій», перелічує WP.

На похороні Олександр не зронив ані сльози. Так само сухо він вирішив зарізати всіх батькових овець: тепер доглядати їх нікому. Наступного дня син уже повернувся на фронт: у частині йому дали на прощання пʼять днів.

Понад 30 тисяч росіян зареєструвались у Сербії від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Reuters розповідає про те, як мігранти утворили свою замкнену спільноту ― традиційно не вивчаючи мову країни, що їх прихистила, і живучи у своїй інформаційній та ціннісній бульбашці.

Потік росіян до Сербії був меншим, ніж, наприклад, до Німеччини ― однак через зосередженість саме в Белграді вони тут дуже помітні. «По місту зʼявилось чимало клубів, дитсадків та медкабінетів, де власники ― росіяни. Росіяни купують їжу в російських магазинах. Російські гурти, співаки та комедіанти виступають по російських клубах, а російські митці показують свої роботи в галереях, що утримуються росіянами», ― йдеться в матеріалі інформагентства. Загалом російські громадяни відкрили в країні понад 11 тисяч бізнесів у різних секторах.

Іноді їм навіть не потрібно орієнтуватись на сербський ринок. Медіа розповідає про досвід 42-річного Віктора з Петербурга, який утік від мобілізації наприкінці 2022-го. Із ветеринара він перепрофілювався на різнороба: «Я лагоджу каналізацію, електрику, вікна, навіть роблю меблі. І сербські клієнти мені не потрібні», ― каже він.

Місцевий політолог Александр Джокіч стверджує, що така поведінка для росіян є природною ― що в Сербії, що в інших країнах перше покоління російських мігрантів у місцеві суспільства не інтегрується. За іронією, у Белграді чимало з них налаштовані проти теперішнього російського режиму, тоді як багато сербів російського диктатора підтримують, стверджує медіа.

Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.