«Подивіться на кладовище в Харкові й скажіть ще раз, що Україні не можна бити у відповідь». Огляд матеріалів іноземних медіа 3 вересня

Емоційну колонку польської журналістки й політологині Анни Гусарської опублікувало видання The Washington Post. У тексті йдеться про недавню, а від початку повномасштабної війни вже 19-ту, поїздку Анни в Україну, щоб дізнатись про ситуацію на місці та передати допомогу українським цивільним і військовим. Вона описує свій маршрут на тлі недавніх смертоносних ударів росіян. Так, вона планувала зупинитись у Кривому Розі, однак готель «Аврора», де Гусарська мала заночувати, зруйнували росіяни. У Харкові вона гуляла вулицями, слухаючи гру юної скрипальки ― а коли вона залишить місто, росіяни вбʼють своїми ударами щонайменше сімох людей, серед яких буде 14-річний підліток.

У Харкові Гусарська побувала на міському кладовищі № 17, де чимало поховань українських військових. Кількість нових могил захисників, за підрахунками журналістки, з минулого року зросла вдвічі. А нові удари росіян по українській інфраструктурі, масовіші за більшість попередніх, свідчать, що росіяни самі йдуть на ескалацію конфлікту. Те, що Вашингтон уже понад два роки боїться зробити, стримуючи Україну від ефективної відповіді Москві, роблять у Кремлі. Дозволити Києву бити західною зброєю вглиб Росії ― мінімум, який необхідно надати, вважає Гусарська. Зрештою, оскільки Захід роками зволікає з цими дозволами, росіяни вже перемістили значну частину цінного озброєння, зокрема й літаків, подалі від кордонів з Україною. Але можливість бити ATACMS углиб російської території все-таки зробить життя в Україні безпечнішим. Розпач, який накриває після візиту на кладовище ― одного з багатьох подібних в Україні, допомагає зрозуміти, що цей крок необхідний, підсумовує авторка.

У тому, що лише смерть Путіна зможе забезпечити тривалий мир в Україні, впевнений автор статті на Foreign Affairs Пітер Шрьодер, колишній співробітник ЦРУ і старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки. Мовляв, бажання підкорити Україну в Путіна ірраціональне ― він, як і у випадку з розвʼязанням війни в Україні, покладається лише на власні комплекси та інстинкти. Тому сподівання Заходу, що тиск чи переговори дозволять змінити думку російського диктатора й змусять його відмовитись від територіальних посягань, марні. Реально ситуація може змінитись лише тоді, коли Путін піде з політичної сцени, впевнений Шрьодер. Утім, аналітик не пропонує якось пришвидшити смерть Путіна ― він пропонує просто дочекатись цього. А доти слід «з мінімальними витратами ресурсів» завадити Росії захопити більше українських земель. На думку Шрьодера, варто відмовити Україну від будь-яких контрнаступальних дій, адже «навіть Курська операція не дала вагомих переваг у війні». Також варто, ідеться у статті, дійти до перемирʼя ― оскільки воно, навіть не ідеальне, зменшить втрати українців і дозволить Києву краще зустріти ймовірне майбутнє загострення ситуації. Так, вірити, що Росія дотримуватиметься умов перемирʼя, не варто, пише Шрьодер, та це допоможе виграти час. А там і Путін помре.

Про те, що російський диктатор може прожити ще хоч 20 років, а агресію проти України підтримує саме російське суспільство, американський аналітик не згадує.

Це лише частина огляду. Про ще шість матеріалів, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.