Смерть полоненого «азовця» Іщенка в Росії: Прокуратура розслідує вбивство

Центральна окружна прокуратура Дніпра розпочала досудове розслідування через смерть в російському полоні «азовця» Олександра Іщенка.

Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.

Прокуратура відкрила провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).

Правоохоронці розслідують обставини загибелі захисника полку «Азов» внаслідок отриманих у полоні травм.

У відомстві нагадали, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

«Інформація, яку ми маємо в кримінальних провадженнях, чітко вказує на те, що російські командири не лише не запобігають жорстокому поводженню з полоненими, а й заохочують такі злочини і безпосередньо віддають відповідні злочинні накази», — наголосив генпрокурор Андрій Костін.

Загалом на сьогодні розслідується вбивство 64 українських військовополонених Збройними силами РФ. Потерпілими від тортур визнано понад 2 200 військовополонених.

Що передувало

Олександр Іщенко був моряком. Він повернувся з рейсу за кілька днів до повномасштабного вторгнення і згодом вступив до полку «Азов», де став водієм.

Коли чоловіка захопили в полон — невідомо, але точно під час активних бойових дій у Маріуполі. Про те, що він у полоні, родина дізналась із фото, але поспілкуватись їм не давали. Він рік перебував у Донецькому СІЗО, а згодом опинився в Ростові.

Про смерть Іщенка стало відомо 31 серпня — він не зʼявився на засідання російського суду. Згодом донька військового повідомила, що помер він ще за 9 днів до того.

«Азовець» проходив у справі разом з 23 іншими українцями (двох з них — Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського — пізніше обміняли). Росія звинувачує їх у причетності до «терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади» на окупованій частині Донецької області.

Більшість з них взяли в полон або затримали навесні 2022 року в Маріуполі. У різний час бранці були повʼязані з полком «Азов», але частина з них на момент полону вже звільнилася зі служби або займала в полку цивільні посади. Наприклад, серед полонених є 9 жінок, які працювали кухарками чи у відділі забезпечення.